Четвер, 21.09.2017, 04:18

Меню сайту

новини-02.08.17

 

Особливості поновлення договору оренди земельної ділянки

         Питання процедури поновлення договору оренди землі є досить важливим в сфері земельних правовідносин. Тому, хочемо звернути увагу людей на основні законодавчі положення, додержання яких дозволить уникнути протиправних та небажаних наслідків зацікавленим особам.

Отож, якщо відбулася передача земельної ділянки в оренду, необхідно знати про передбачений законодавством ряд процедурних дій, які повинні вчинити орендодавець і орендар у випадку, коли строк договору оренди земельної ділянки закінчується.

Закон України «Про оренду землі» передбачає переважне право орендаря продовжити орендне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки. Для цього орендодавець і орендар повинні вчинити ряд дій, що мають юридичне значення. У випадку, якщо вони не будуть вчинені, або будуть вчинені лише частково, то наслідки закінчення строку дії договору можуть бути різними, в залежності від поведінки сторін.

Для того, щоб строк дії договору був поновлений, орендар земельної ділянки має повідомити власника про те, що він має намір продовжити строк дії договору оренди землі до спливу строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Процес такого повідомлення здійснюється шляхом надсилання орендодавцю листа-повідомлення про такий намір. До цього листа-повідомлення  орендар зобов’язаний додати проект додаткової угоди, яка може передбачати продовження договірних відносин на тих самих або на інших умовах. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладаючи з орендарем додаткову угоду. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Якщо ж власник не надішле такої відповіді орендареві або ж надішле її пізніше строку спливу договору оренди землі, це означатиме, що власник згодний на поновлення договору оренди на тих самих умовах, які містяться у додатковій угоді, надісланій власнику орендарем.

У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору (строку дії договору, орендної плати) переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, виходячи з вище викладеного та керуючись положенням ст. 319 Цивільного кодексу України про те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Нагадуємо, що у кожного є можливість звернутися для отримання безкоштовних консультацій та роз’яснень законодавства як із цього, так і інших питань до Решетилівського бюро правової допомоги за адресою смт Решетилівка, вул. Покровська, 11 або за телефоном (05363) 2-11-50. Режим роботи: з понеділка по п’ятницю, з 9:00 до 18:00

 

СПАДКУВАННЯ В ЗАПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

      Часто за порадою до Решетилівського бюро правової допомоги приходять люди, які, на додачу до втрати близьких, мають великі труднощі із отриманням спадщини або взагалі, через незнання закону, позбулися права на неї. Інколи поновити таке право вже не вбачається можливим. Враховуючи це, читачам рекомендується ознайомитись із відповідями на найбільш розповсюджені питання, які виникають при одержанні спадщини або коли власнику необхідно розпорядитись майном на випадок своєї смерті:

      Що являє собою спадкування?

Спадкування – це перехід прав і обов’язків від особи, що померла – спадкодавця, до інших осіб - спадкоємців. Сукупність таких прав та обов’язків є спадщиною.

      Які права та обов’язки можливо успадкувати?

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно, до її складу не входять права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особою померлого, наприклад: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. Право спадкування тісно пов'язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із засобів набуття права власності. Таким чином, успадкувати можна різні речі: нерухомість, автотранспорт, право власності на земельну ділянку, право на вклади в банку і багато що інше.

      В який час та де відкривається спадщина?

Відповідно до норм Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини найчастіше є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Крім цього, в особливих випадках, пов’язаних з правовим режимом на тимчасово окупованій території України, місце відкриття спадщини встановлюється законом. Спадкоємцю який бажає прийняти спадщину необхідно звернутись до нотаріуса або уповноважених осіб відповідної сільської ради, за місцем постійного проживання спадкодавця.

      Протягом якого часу можна прийняти спадщину

або відмовитись від неї?

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Решті для її прийняття законом встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Водночас, якщо спадкоємець за цей час не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Протягом цього ж строку спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, подавши заяву про це до нотаріуса або уповноважених осіб відповідної сільської ради.

      Кому можна заповісти своє майно?

Чи можна скласти новий заповіт, якщо один вже існує?

Перш за все, слід зазначити, що заповіт – це особисте розпорядження особи щодо майна, яке їй належить, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті. Заповіт обов’язково має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними законом. Спадкоємцями за заповітом можуть бути призначені як найближчі родичі, так і будь-які фізичні та юридичні особи, а також держава чи територіальна громада. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Водночас заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Особа, яка склала заповіт, має право у будь-який час внести до нього зміни. Крім того, можна у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, складеного перед ним.

      Як відбувається спадкування за законом?

Хто є спадкоємцями за законом?

Спадкування за законом означає, що право на спадщину після смерті людини переходить до тих осіб, які визначені в законі (Цивільному кодексі України). За законом спадкування відбувається у тих випадках, коли це неможливо здійснити за заповітом або спадкодавець його не залишив. Спадкування за законом здійснюється почергово залежно від близькості родинних стосунків між померлою особою та спадкоємцем.

Закон визначає 5 черг спадкоємців за законом. Перша черга – діти, чоловік або дружина та батьки. Друга черга - рідні брати та сестри, баба та дід. Третя черга – рідні дядько та тітка. Четверта черга – ті, хто проживав з померлим однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини. П’ята черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення, а також утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця. Кожна наступна черга спадкоємців може спадкувати лише у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги, або ж якщо вони відмовились від спадщини, не прийняли її, усунуті від спадкування. Спадкоємці однієї черги спадкують після померлого у рівних частках. За взаємною згодою між собою спадкоємці можуть змінити черговість спадкування. Для цього їм необхідно укласти між собою нотаріально засвідчений договір. Також черговість спадкоємців може бути змінена і за рішенням суду.

      Водночас, завжди слід пам’ятати, що кожна ситуація в житті будь-якої родини є індивідуальною. Це стосується й спадкування. Отже, перш ніж вчиняти ті чи інші юридично значущі дії, варто порадитись із відповідним фахівцем. Безкоштовні консультації як із цього, так і з багатьох інших питань можна отримати у Решетилівському бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою вул. Покровська, 11.

1,2,3,4,5,6

Вверх