Історія Решетилівки

Решетилівський район розташований у центральній частині Полтавської області. Межує з Диканьським, Полтавським, Новосанжарським, Козельщинським, Великобагачанським, Кобеляцьким і Глобинським районами. Територія — 1009,8 кв. м. В районі налічується 83 населені пункти. Станом на 01.01.2002 року проживало близько ЗО тисяч осіб: абсолютна більшість українців, 0,06 % — інші національності. Поверхня району рівнинна. Сучасний рельєф сформувався під впливом внутрішніх та зовнішніх сил Землі, переважно протягом кайнозойської ери. Головні риси рельєфу були закладені в неогеновий період, коли формува­лась річкова мережа. До штучних форм рельєфу можна віднести фактичний земельний вал у районі с. Шрамки та кургани. Район багатий на природний газ, торф та будівельні матеріали. З півночі на південний захід Решетилівщину перерізує річка Говтва, на західній межі району — річка Псьол.


 

Решетилівський район утворено із Решетилівської та Демидівської волостей Полтавського повіту та Куликівської волості Кобеляцького повіту в складі 16 сільрад. Площа району на той час була 572 кв. верстви, населення — 35437 чол. З лютого 1932 р. до вересня 1937 р. Решетилівський район був у складі Харківської області, а з 1937 р. віднесений до новоутвореної Полтавської області. За даними  переписів населення району складало: 1926 p. —62913 чол., 1939 р. — 53333чол. У період німецької окупації (вересень 1941 — вересень 1943 pp.) із 141 населеного пункту спалено 30, зруйновано 7 лікарень, 3 поліклініки, 31 школу, 11 клубів, 1 кінотеатр, пограбовано і знищено майно. Загальна сума нанесених окупантами збитків складала 2032317000 крб. На 01.01.1962 р. в районі проживало 28300 жителів, в тому числі в смт. Решетилівка — 8700. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 р. в зв'язку з укрупненням районів Решетилівський район збільшився за рахунок частини території Великобагачанського та Новосанжарського районів, а кількість сільських населених пунктів збільшилась до 269. У нинішніх межах Решетилівський район існує з 8 грудня 1966 року. Сучасного архітектурного обличчя, соціально-культурного рівня розвитку він набув з початку 80-х років. Створена координаційна рада на чолі з І. Г. Боровенським очолила «будівельний і господарський бум». Це сприяло проведенню газифікації району, забезпеченню житлом населення, створенню сучасної мережі охорони здоров'я і торгівлі, освіти і культури, дорожньому будівництву. У свій час в Решетилівському районі  була  розроблена Програма «Решетилівщина-2010». Економіка району має аграрно-промисловий характер. Основу АПК складає сільське господарство. Колгоспи  реформовані у господарства різних форм власності на приватних засадах. Hа території району діють фермерські господарства. 

 

1,2

 

Вгору