БІЛЬШЕ ПЕРЦЮ Й ХРОНУ

(поради критика)

Зустрілися ми у лузі

Просто випадкова.

Не знайомі і не друзі,

А слово за словом

Довідалися, хто чим дише,

В кого яке хобі

(Не написано ж ні в мене,

Ні в нього на лобі).

Бачу, він із ерудитів,

Чемний і культурний.

Виявляється, що критик,

Ще й літературний.

Я свою сатиру й гумор

З блокнота читаю.

Він уважно теє слуха,

А тоді й питає:

– От скажи мені відверто,

Від щирого серця,

Як м’ясне коли вживаєш –

Із хроном чи з перцем?

– Все залежить від обставин,

Смаку й апетиту.

Коли треба, то й стримуюсь –

Боюся гастриту.

Ти не бійся перцю в блюда

Й хрону додавати,

То не будеш від простуди

Ні кашлять, ні чхати.

Не скупися і в гуморі

Та в своїй сатирі

Більше перцю підкидати

І хрону у міру.

Хто читатиме – поможе

Всім обов’язково

(Й простакові, і вельможі)

Гостренькеє слово.

Може, декому і в носі

Від нього закрутить.

Та піде все те на користь,

До дії пробудить

Вгору