Дмитренко Олексій Максимович

Дмитренко Олексій Максимович народився 30 березня 1940 в селищі Решетилівка Полтавської області. Сьомий із дев’яти дітей у неписьменної матері Євдокії та батька Максима – сільського сторожа, чоботаря, інваліда війни, - він в 1958 році  із срібною медаллю закінчив Решетилівську середню школу № 1.

Випалював цеглу на місцевому заводі, працював бруківником у районному шляховому відділі; робітником і бригадиром бригади штампувальників Прилуцької (це вже на Чернігівщині) взуттєвої фабрики № 19, за успішну роботу був занесений на обласну Дошку пошани (1959-1960);  під час профвідпустки написав свого першого вірша  і надіслав його до редакції газети «Зоря Полтавщини». Надрукований через кілька днів, із свіжої пошти, цей вірш («Здрастуй, Полтаво!..», за 28 травня 1960 року)  був написаний на двох примітних щитах при в’їзді до міста – автотрасі «Київ-Харків» та Київському залізничному вокзалі, що вирішило його подальшу літературну долю. Здібного юнака запросили на посаду літпрацівника Решетилівської райгазети «Колгоспник» (1960-1961рр.).

Він вступає до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (факультет журналістики), який закінчив у 1966 році. Під час проходження Олексієм студентської виробничої практики в «Літературній Україні» четвертокурсника беруть у штат газети, він літпрацівник (01.02.1966р.), а з травня того ж року – завідувач відділу публіцистики, нарису, репортажу та інформації газети (1965-1975 рр.). Редактор «Романи і повісті» видавництва «Дніпро» (1975-1992рр.), видавництва «Варта» (1992-1997рр.), був заступником головного редактора газети «Демократична Україна». Друкувався з 1959 року. Член НСПУ з 1971 року.

Три перші книги нашого земляка: «Бо ти на землі – людина…», «Весло» й «Листок подорожника» в 1976 році відзначено Республіканською літературною премією ім. М. Островського.

Найплідніший період у творчості Олексія Дмитренка – роки праці у Державному видавництві художньої літератури «Дніпро», флагмані українського книгодрукування. Цілих вісімнадцять років він очолював тут редакцію «Романи й повісті». Автор сценаріїв документальних фільмів: «Василь Симоненко» (1970р.), «АІСТ» (1985р.) та ін.

В 1987 році відзначений Державною премією України ім.Т.Шевченка за художньо-документальну повість «АІСТ», що присвячена дніпропетровському поету О.Стовбі, котрий загинув під час бойових дій в Афганістані.

В останні роки Олексій Дмитренко виступав у авторитетних республіканських виданнях з публіцистичними статтями про життя і творчість І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка, О.Т.Гончара та інших класиків української літератури.

Письменнику, який гучно вписав своє ім’я в історію української літератури та достойно прославляв у світах рідний край, рішенням 17-ї сесії Решетилівської районної ради 5-го скликання від 23 жовтня 2008 року присвоєно звання «Почесний громадянин Решетилівського району».

Помер 8 листопада 2009 року у Києві, похований на Північному цвинтарі.

В 2011 році з метою вшанування світлої пам’яті відомого українського письменника-земляка, лауреата  Державної премії України імені Т. Г. Шевченка п’ята сесія 6-го скликання Решетилівської районної ради прийняла рішення заснувати літературно-мистецьку премію імені Олексія Дмитренка.

 

Твори письменника:

«Бо ти на землі — людина» збірник нарисів (1970р.); «Весло» (1973р.); «Листок подорожника» (1975р.); «Без цього — не жити…» (1976р.); «Пам'ять Долини смерті» (1976р.);  «Увіходимо в полум'я…» (1979р.); «Аист» (1986 р.); «Політ без приземлення» (1986р.); «Александр Стовба»  (1986р.); «Хвіст ящірки» (1991р.) ; «Згадуй зрідка черкаську осінь…»  -  повість-есе про Василя Симоненка (1994р.); «Верховіть черещаного дуба» (у співавторстві з Шудрею М.) повість-пошук про Тараса Шевченка – 1998р.; «Земля небесна»  (2002р.); «Де береться Дніпро…» (2004р.).

 

Література про автора:

Головко В.В. Дмитренко Олексій Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 404.

Дмитренко Олексій Максимович// Мистецтво України: Біографічний довідник.- К.: Українська енциклопедія, 1997. — С.208.

Дмитренко Олексій Максимович// Шевченківські лауреати, 1962-2012: енцкл. Довід./ Авт.-упоряд. М.Г. Лабінський.- К.: Криниця, 2012.- С. 194-196.

Довгий-Степовий О.Є. Дмитренко Олексі Максимович/ О.Є.Довгий-Степовий// Славні люди Решетилівщини: Нариси, замальовки, стислі біографічні оповідки. – Полтава: Дивосвіт, 2013. – С. 78-80.

Довгий-Степовий О.Є. Майстер художньої документалістики/ О.Є.Довгий-Степовий// У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини ХХ - початку ХХІ століть. – Полтава: Дивосвіт, 2010. – С. 104-126.

Кісіль Ю. Шевченківський лауреат із Решетилівки/ Ю.Кісіль// Решетилівщина. ua.- 2018.- 23 лис.- С. 10-11.

Козюра І. Добрий і щирий друг Василя Симоненка/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2015.- 19 трав.- С. 3.

Козюра І. Олексій Дмитренко: слово про Кобзаря/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2014.- 28 лют.- С. 4

Козюра І. «Тільки це не марево…»/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2015.- 27 бер.- С. 4.

Кошкалда Г. Життєдайні витоки: О.Дмитренку - 65/Г.Кошкалда // Решетилівський вісник.- 2005.- 1 квіт.

Кошкалда Г. На трьохсотій версті…/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2015.- 27 бер.- С.4.

Кошкалда Г. Письменник беззавітної залюбленості в рідний край/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2000.- 23 груд.

Кошкалда Г. Цвітуть отави Олексія Дмитренка/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2008.- 22 сер.

Малахута М. Остання дорога долі Олексія Дмитренка/ М.Малахута// Решетилівський вісник.- 2010.- 26 бер.

Моісеєнко І. Сильніший від смерті/ І.Моісеєнко// Військо України.- 2010.- №3.- С.34-37.

Олексій Дмитренко: прозаїк// Письменники Радянської України.- К.: Радянський письменник, 1988.- С. 189.

Сесія районної ради (17-а, п’ятого скликання): [присвоєння звання Почесного громадянина Решетилівщини О.М.Дмитренку]// Решетилівський вісник.- 2008.- 31 жов.

Чернов А. Сонячний талант/ А.Чернов// Край.- 2014.- №128 (груд.).- С.16-18.

Шудря М.А. Дмитренко Олексій Максимович/ М.А.Шудря // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України [та ін.] ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін]. – К., 2008. – Т. 8. – С. 12-13.

Шудря М. Світ, осяяний талантом/ М.Шудря// Літературна Україна.- 2010.- 10 лист.- С. 2.

Шудря М. Дух у самому собі/ М.Шудря// Демократична Україна.- 2003.- 30 квіт.- С.4.пошук онлайн

Вгору