Дмитренко Олексій Максимович

Дмитренко Олексій Максимович народився 30 березня 1940 в селищі Решетилівка Полтавської області. Сьомий із дев’яти дітей у неписьменної матері Євдокії та батька Максима – сільського сторожа, чоботаря, інваліда війни, - він в 1958 році  із срібною медаллю закінчив Решетилівську середню школу № 1.

Випалював цеглу на місцевому заводі, працював бруківником у районному шляховому відділі; робітником і бригадиром бригади штампувальників Прилуцької (це вже на Чернігівщині) взуттєвої фабрики № 19, за успішну роботу був занесений на обласну Дошку пошани (1959-1960);  під час профвідпустки написав свого першого вірша українською мовою й надіслав його до редакції газети «Зоря Полтавщини». Надрукований через кілька днів, із свіжої пошти, цей вірш («Здрастуй, Полтаво!..», за 28 травня 1960 року) потрапив на стіл першого секретаря обкому партії й за його розпорядженням був написаний на двох примітних щитах при в’їзді до міста – автотрасі «Київ-Харків» та Київському залізничному вокзалі, що вирішило його подальшу літературну долю. Здібного юнака запросили на посаду літпрацівника Решетилівської райгазети «Колгоспник» (1960-1961рр.).

Він вступає до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (факультет журналістики), який закінчив у 1966 році. Під час проходження Олексієм студентської виробничої практики в «Літературній Україні» четвертокурсника беруть у штат газети, він літпрацівник (01.02.1966р.), а з травня того ж року – завідувач відділу публіцистики, нарису, репортажу та інформації газети (1965-1975 рр.). Редактор «Романи і повісті» видавництва «Дніпро» (1975-1992рр.), видавництва «Варта» (1992-1997рр.), був заступником головного редактора газети «Демократична Україна». Друкувався з 1959 року. Член НСПУ з 1971 року.

Три перші книги нашого земляка: «Бо ти на землі – людина…», «Весло» й «Листок подорожника» в 1976 році відзначено Республіканською літературною премією ім. М. Островського.

Найплідніший період у творчості Олексія Дмитренка – роки праці у Державному видавництві художньої літератури «Дніпро», флагмані українського книгодрукування. Цілих вісімнадцять років він очолював тут редакцію «Романи й повісті». Автор сценаріїв документальних фільмів: «Василь Симоненко» (1970р.), «АІСТ» (1985р.) та ін.

В 1987 році відзначений Державною премією України ім.Т.Шевченка за художньо-документальну повість «АИСТ», що присвячена дніпропетровському поету О.Стовбі, котрий загинув під час бойових дій в Афганістані.

В останні роки Олексій Дмитренко виступав у авторитетних республіканських виданнях з публіцистичними статтями про життя і творчість І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка, О.Т.Гончара та інших класиків української літератури.

Письменнику, який гучно вписав своє ім’я в історію української літератури та достойно прославляв у світах рідний край, рішенням 17-ї сесії Решетилівської районної ради 5-го скликання від 23 жовтня 2008 року присвоєно звання «Почесний громадянин Решетилівського району».

Помер 8 листопада 2009 року у Києві, похований на Північному цвинтарі.

В 2011 році з метою вшанування світлої пам’яті відомого українського письменника-земляка, лауреата  Державної премії України імені Т. Г. Шевченка п’ята сесія 6-го скликання Решетилівської районної ради прийняла рішення заснувати літературно-мистецьку премію імені Олексія Дмитренка.

 

Твори письменника:

«Бо ти на землі — людина» збірник нарисів (1970р.); «Весло» (1973р.); «Листок подорожника» (1975р.); «Без цього — не жити…» (1976р.); «Пам'ять Долини смерті» (1976р.); «Чистые плесы» (1978р.); «Увіходимо в полум'я…» (1979р.); «Аист» (1986 р.); «Політ без приземлення» (1986р.); «Александр Стовба»  (1986р.); «Хвіст ящірки» (1991р.) ; «Згадуй зрідка черкаську осінь…»  -  повість-есе про Василя Симоненка (1994р.); «Верховіть черещаного дуба» (у співавторстві з Шудрею М.) повість-пошук про Тараса Шевченка – 1998р.; «Земля небесна»  (2002р.); «Де береться Дніпро…» (2004р.); «Шорстка моя отава зацвіла…» поезії – (2008р.).

 

Література про автора:

Головко В.В. Дмитренко Олексій Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 404.

Дмитренко Олексій Максимович// Мистецтво України: Біографічний довідник.- К.: Українська енциклопедія, 1997. — С.208.

Дмитренко Олексій Максимович// Шевченківські лауреати, 1962-2012: енцкл. Довід./ Авт.-упоряд. М.Г. Лабінський.- К.: Криниця, 2012.- С. 194-196.

Довгий-Степовий О.Є. Дмитренко Олексі Максимович/ О.Є.Довгий-Степовий// Славні люди Решетилівщини: Нариси, замальовки, стислі біографічні оповідки. – Полтава: Дивосвіт, 2013. – С. 78-80.

Довгий-Степовий О.Є. Майстер художньої документалістики/ О.Є.Довгий-Степовий// У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини ХХ - початку ХХІ століть. – Полтава: Дивосвіт, 2010. – С. 104-126.

Кісіль Ю. Шевченківський лауреат із Решетилівки/ Ю.Кісіль// Решетилівщина. ua.- 2018.- 23 лис.- С. 10-11.

Козюра І. Добрий і щирий друг Василя Симоненка/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2015.- 19 трав.- С. 3.

Козюра І. Олексій Дмитренко: слово про Кобзаря/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2014.- 28 лют.- С. 4

Козюра І. «Тільки це не марево…»/ І.Козюра, В.Козюра// Зоря Полтавщини.- 2015.- 27 бер.- С. 4.

Кошкалда Г. Життєдайні витоки: О.Дмитренку - 65/Г.Кошкалда // Решетилівський вісник.- 2005.- 1 квіт.

Кошкалда Г. На трьохсотій версті…/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2015.- 27 бер.- С.4.

Кошкалда Г. Письменник беззавітної залюбленості в рідний край/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2000.- 23 груд.

Кошкалда Г. Цвітуть отави Олексія Дмитренка/ Г.Кошкалда// Решетилівський вісник.- 2008.- 22 сер.

Малахута М. Остання дорога долі Олексія Дмитренка/ М.Малахута// Решетилівський вісник.- 2010.- 26 бер.

Моісеєнко І. Сильніший від смерті/ І.Моісеєнко// Військо України.- 2010.- №3.- С.34-37.

Олексій Дмитренко: прозаїк// Письменники Радянської України.- К.: Радянський письменник, 1988.- С. 189.

Сесія районної ради (17-а, п’ятого скликання): [присвоєння звання Почесного громадянина Решетилівщини О.М.Дмитренку]// Решетилівський вісник.- 2008.- 31 жов.

Чернов А. Сонячний талант/ А.Чернов// Край.- 2014.- №128 (груд.).- С.16-18.

Шудря М.А. Дмитренко Олексій Максимович/ М.А.Шудря // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України [та ін.] ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін]. – К., 2008. – Т. 8. – С. 12-13.

Шудря М. Світ, осяяний талантом/ М.Шудря// Літературна Україна.- 2010.- 10 лист.- С. 2.

Шудря М. Дух у самому собі/ М.Шудря// Демократична Україна.- 2003.- 30 квіт.- С.4.пошук онлайн

Вгору