Четвер, 21.09.2017, 04:28

Меню сайту

Колотіївська бібліотека

Колотіївська бібліотека

     Село Колотії розташоване неподалік від Решетилівки, сільська ж бібліотека  знаходиться на балансі селищної ради(селищний голова Кузьменко В.В.). Приємно вражають зміни в закладі культури:  ремонт, затишок, який створюють квіти і вишивки. Господарює тут Надія Іванівна Пальонка. Посмішка, привітне ставлення зустрічають кожного, хто переступає поріг бібліотеки. Гарно оформлені книжкові виставки, краєзнавчий та дитячий куточки. Доклала Надія Іванівна і власних сил, і вміння користувачів, зокрема вчительки Семенової Світлани Андріївни, щоб оформити інформаційний стенд «Бібліотека інформує». Тут і список кращих користувачів, і новинки літератури, і план масових заходів на півріччя та інша цікава бібліотечна інформація.

 

Народознавче свято

«А над світом українська вишивка цвіте…»

      В сільській бібліотеці відбулося народознавче свято «А над світом українська вишивка цвіте…». На якийсь час присутнім здалося, що невелика сільська бібліотека стала доброю українською хатою, де зібралися односельці. Всі поринули у далеке минуле свого народу. Ведучі ознайомили присутніх з виникненням оберегів та вишивки. На Полтавщині образ Берегині дійшов до нас у вишиванці, на обрядових рушниках у жіночому образі.

     Бібліотекар Надія Іванівна Пальонка провела годину цікавих повідомлень «Бабусина скриня», ознайомила з книгами даної тематики. Всіх присутніх схвилювала розповідь про вишивку «білим по білому». В народі кажуть, що вона очищає душу. Така вишивка традиційно була присутня на рушниках, одязі. Головне у вишивці – оберезі – колір і орнамент.

    В Україні з давних – давен вишитими рушниками прикрашали ікони та вікна, на рушник ставали молоді  і сповивали немовлят. Вишивкою прикрашали традиційний український одяг. Знамениті українські майстрині вишивали предмети релігійних служб. Із захопленням і неперевершеною цікавістю присутні розглядали рушник, який подарувала жителька с. Колотії Ніна Григорівна Романенко сільській бібліотеці.  Цей рушник вишивала її прабабуся. Йому 200 років.

  

     Рушник видовженої прямокутної форми  нагадує дороги, поля, засіяні зерном орнаментів та є символом долі, життєвої стежки. Вишитий на старовинному домотканому полотні, червоним та чорним кольором. Адже синонімом першого є любов, а другого – журба, радість і смуток, веселість та печаль, адже і в житті такі почуття органічно пов’язані.

      На цьому весільному рушнику зображено восьмипелюсткові квіти – символ сонця, лілії – знак любові і парування, листок і пуп’янок – народження, розвиток та безперервність життя. А хрест в орнаменті благословляв пару на створення сім’ї. На рушнику в’ються й листочки хмелю, що є символом молодого буяння. Ще використана старовинна техніка вишивання, що називається «прорізаний прутик». Тут є і напис «Кого люблю, тому дарю рушник» і «Ти Бог наш, ми люди твої». Минуло багато років, але впевнено можемо сказати, що ця річ гарна, вишукана, неповторна, хвилює кожну людину, яка споглядає її.

     Краса окрилює. Від проведеного заходу користувачі отримали масу задоволення. Кожен знайшов заспокоєння душі і радість для серця. Цей захід – підтвердження того, що кожен має знайти в собі краплину творчості й намагатися її розвивати. Народознавча світлиця, створена при сільській бібліотеці, привертає увагу різних за віком користувачів. Діти із задоволенням відвідують краєзнавчі та народознавчі заходи, допомагають поповнювати її експонатами. Уродженка села Надія Момот, яка проживає у Канаді,  бере активну участь у оформленні світлиці, дарує для бібліотеки вишиті вироби.

 

     

    

 

 

   
   
   
   
Вверх