Cвято до Дня Св.Миколая

19 грудня в Колотіївській філії І-ІІ ступенів, було проведено свято до Дня Св.Миколая організоване сільською бібліотекою-філією та оргкомітетом школи. Після свята діти отримали солодощі. Спонсорську допомогу для проведення цього свята надала Решетилівська міська рада.

 

Колотіївська сільська  бібліотека - філія

     Село Колотії розташоване неподалік від Решетилівки, сільська бібліотека  знаходиться у сільському будинку культури. Приємно вражають зміни в закладі культури:  ремонт, затишок, який створюють квіти і вишивки. Господарює тут Надія Іванівна Пальонка. Посмішка, привітне ставлення зустрічають кожного, хто переступає поріг бібліотеки. Гарно оформлені книжкові виставки, краєзнавчий та дитячий куточки. Доклала Надія Іванівна і власних сил, і вміння користувачів, щоб оформити інформаційний стенд «Бібліотека інформує». Тут і список кращих користувачів, і новинки літератури, і план масових заходів на півріччя та інша цікава бібліотечна інформація.

 

 

       Загальносистемний захід - мистецьку майстерню «Великий талант вимагає великої працьовитості» проведено для користувачів Колотіївської сільської бібліотеки – філії. «Вишиванка наша вишиванка, вічна пісня барв і кольорів, неповторна музика натхнення! Шепіт трав і шелест яворів…» - такими поетичними рядками розпочала захід сільський бібліотекар Надія Іванівна Пальонка і ознайомила присутніх з творчістю місцевих майстринь – вишивальниць Л.М.Нагай, О.Г.Полянської, І.О.Черкун, Л.І.Бодні. Ведуча Н.В.Кононенко, провідний методист Решетилівської ЦМБ, продовжила розповідь про вишивальниць Решетилівського району – М.Д.Убийвовк, Є.С.Іванченко, Л.І.Білай, О.А.Чарічанську, Н.А.Косенко, Л.М.Долю, Г.І.Куцугуб. Огляд літератури біля книжкової виставки «Квітуча вишивка – то пісня України» провела бібліотекар міської бібліотеки – філії №2 І.О.Вовк. В ході свята милизвучно лунали пісні та поезія у виконанні вихованців місцевої школи Олександри Гребельник і Анастасії Нагай, милував око танок учениць 5 – 6 класів. Присутні переглянули виставку робіт майстринь – вишивальниць, захоплюючись розмаїттям кольорів, технік, творчою фантазією та талантом.  

 

 

 

 

Важка це доля – захищати мир!

      Багато наших земляків виконують свій військовий обов’язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Це мужні, сміливі, хоробрі чоловіки. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

      Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна… АТО… Хтось бере в руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально. В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі, і діти.

      Урок патріотизму «Україна гідна свободи» проведено в сільській бібліотеці для учнів 5 – 9 класів Колотіївської ЗОШ І – ІІ ступенів. На заході щемливо звучали  власні вірші учениці 9 класу Базюк Ольги та вірш «Душа», у виконанні учениці 5 класу Нагай Анастасії.  

 

      Події на Сході близькі для сельчан, бо захисниками цілісності України стали їх діти, батьки, друзі, сусіди. Тому і волонтерство є для колотіян постійною справою. В бібліотеці також оформлено виставку – інсталяцію «Герої живуть серед нас», де розміщені матеріали про воїнів – односельців.

 

Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують воїни незалежної України.

«Мамо, я живий»

Сини умить дорослішими стали,

Коли розпочалася ця війна

І захищати рідну Батьківщину,

Сльози ховаючи, їх мати провела.

 

І ждуть їх матері, дуже сумують.

І кожен день чекають звістку від синів,

Найбільше щастя їх – почути сина голос,

Що скаже тихо: «Мамо, я живий».

 

І мати згадує дитинство сина,

Як вперше він пішов у 1 клас.

Мов тільки вчора син був ще дитина,

А вже сьогодні він воїн і солдат.

 

Що захищає рідну Україну.

За свою землю син життя віддасть.

Та серце матері не зна спокою

І скільки треба вона буде ждать.

 

І вірять матері, що все скоро  скінчиться

Й живі сини повернуться з війни

Змужнілі всі і зовсім вже дорослі

Обнімуть матерів, не стримавши сльози...

                                                        О. Базюк        

 

До бібліотеки по новинки

      Галасливі школярі відвідали бібліотеку, щоб ознайомитися із новими надходженнями літератури та періодичними виданнями.

         Сільський бібліотекар Пальонка Надія Іванівна, рекомендуючи книги, звертала особливу увагу дітей на бережне ставлення до них, вміння підбирати і читати книги, розвивати мислення та пам'ять.

Юні користувачі із захопленням і цікавістю переглянули виставку та обрали книги для читання вдома.

 

Народознавче свято

«А над світом українська вишивка цвіте…»

      В сільській бібліотеці відбулося народознавче свято «А над світом українська вишивка цвіте…». На якийсь час присутнім здалося, що невелика сільська бібліотека стала доброю українською хатою, де зібралися односельці. Всі поринули у далеке минуле свого народу. Ведучі ознайомили присутніх з виникненням оберегів та вишивки. На Полтавщині образ Берегині дійшов до нас у вишиванці, на обрядових рушниках у жіночому образі.

     Бібліотекар Надія Іванівна Пальонка провела годину цікавих повідомлень «Бабусина скриня», ознайомила з книгами даної тематики. Всіх присутніх схвилювала розповідь про вишивку «білим по білому». В народі кажуть, що вона очищає душу. Така вишивка традиційно була присутня на рушниках, одязі. Головне у вишивці – оберезі – колір і орнамент.

    В Україні з давних – давен вишитими рушниками прикрашали ікони та вікна, на рушник ставали молоді  і сповивали немовлят. Вишивкою прикрашали традиційний український одяг. Знамениті українські майстрині вишивали предмети релігійних служб. Із захопленням і неперевершеною цікавістю присутні розглядали рушник, який подарувала жителька с. Колотії Ніна Григорівна Романенко сільській бібліотеці.  Цей рушник вишивала її прабабуся. Йому 200 років.

  

     Рушник видовженої прямокутної форми  нагадує дороги, поля, засіяні зерном орнаментів та є символом долі, життєвої стежки. Вишитий на старовинному домотканому полотні, червоним та чорним кольором. Адже синонімом першого є любов, а другого – журба, радість і смуток, веселість та печаль, адже і в житті такі почуття органічно пов’язані.

      На цьому весільному рушнику зображено восьмипелюсткові квіти – символ сонця, лілії – знак любові і парування, листок і пуп’янок – народження, розвиток та безперервність життя. А хрест в орнаменті благословляв пару на створення сім’ї. На рушнику в’ються й листочки хмелю, що є символом молодого буяння. Ще використана старовинна техніка вишивання, що називається «прорізаний прутик». Тут є і напис «Кого люблю, тому дарю рушник» і «Ти Бог наш, ми люди твої». Минуло багато років, але впевнено можемо сказати, що ця річ гарна, вишукана, неповторна, хвилює кожну людину, яка споглядає її.

     Краса окрилює. Від проведеного заходу користувачі отримали масу задоволення. Кожен знайшов заспокоєння душі і радість для серця. Цей захід – підтвердження того, що кожен має знайти в собі краплину творчості й намагатися її розвивати. Народознавча світлиця, створена при сільській бібліотеці, привертає увагу різних за віком користувачів. Діти із задоволенням відвідують краєзнавчі та народознавчі заходи, допомагають поповнювати її експонатами. Уродженка села Надія Момот, яка проживає у Канаді,  бере активну участь у оформленні світлиці, дарує для бібліотеки вишиті вироби.

 

     

    

 

 

   
   
   
   
Вгору