ОТАКА У ГНАТА ВДАЧА

Гнат таку вже має вдачу –

Геть заїздив свою клячу.

Дать вівса їй забуває,

Лише зрідка напуває.

Як у воза запряже,

Батіжком її пряже.

Тягне кляча, що є сили.

Заморилась геть кобила,

З ніг упала, ледве дише,

Він пужалном її пише.

Гримнув дідусь: «Схаменись!

Їй уже не підвестись!»

Ех, кобилу дуже жаль…

Гнатові ж така мораль:

Якщо любиш поганяти,

Люби й коня доглядати.

Вгору