Наймасштабнішою та найпершою в Решетилівці була бібліотека В.С. Попова. В першій чверті ХІХ ст. до її фонду увійшла і частина бібліотеки князя Потьомкіна. Зі слів російського мандрівника П. Свіньїна вона була унікальною багатьма дорогоцінними рукописами: літописи, історія кн. Курбського, історія Казанського царства, митний устав 1751 року, 1200 назв Петровських видань, друкованих творів XVII ст., зібрання карт, планів і до 1000 назв книг іноземними мовами. Всього в бібліотеці зберігалося більше 20 тис. одиниць бібліотечного та архівного фонду.

       Введення інституту земства сприяло відкриттю сільських народних бібліотек, які в основному знаходилися у приміщеннях  земств та церковно - приходських шкіл. При всіх 32 земських і 15 церковно-приходських  школах Решетилівщини, які були у віданні Полтавського земства існували учительські й учнівські бібліотеки. Так, у 1897 р. в с. Сухорабівка відкрито народну публічну бібліотеку, в якій нараховувалось 1716 екз. книг.

        В Решетилівці бібліотека - читальня була відкрита 8 травня 1896 року в будинку "Комитета попечительства о народной трезвости "

 (Єпархіальні відомості № 22-23 1897р)

       Згідно резолюції його святості з липня 1897 року нагляд за бібліотекою покладений на священника Євгенія Яценко Архангело - Михайлівської церкви.

Бібліотекар - Клавдія Гаврилівна Сокальська. Фонд - 749 книг.

       1903 рік. Попечитель бібілотеки Мечислав Матвійович Шелінгер, бібліотекар - Марія Андріївна Буркуна працювала до 1916 року. Фонд - 760 книг.

      На початку ХХ ст. при сприянні Полтавського товариства грамотності, активно почали відкривати  книжкові склади, які поставляли літературу в народні бібліотеки. На 01.01.1914 року у Полтавському повіті було 20 відділень книжкового складу, серед яких 6 знаходилося на Решетилівській землі: с. Братешки, Демидівка, дмитренки, Плоске та 2 у м. Решетилівка. За даними Клірової книги Полтавської єпархії на 1902 рік, кожна з 18 церков на території сучасного Решетилівського району  мала власну бібліотеку. Так, Успенська церква, побудована на кошти Арсенія Могилевського, Митрополита Київського і Галицького, мала найбільшу бібліотеку та архів. Там зберігалися такі рідкісні книги, як "Євангеліє" московського друку" 1748 року, пожертвуване Іваном Шолудьком у 1749 році, "Євангеліє", пожертвуване (невідомо ким) у 1759 році.

      З утвердженням на Україні влади Центральної Ради у 1917 році в Решетилівці організовується товариство "Просвіта" з власною книгозбірнею, яке крім просвітницької діяльності надавало допомогу бібліотекам як шкільними підручниками так і популярною літературою для всіх категорій населення.

     З приходом радянської влади, у 1923 році для проведення дозвілля молоді було відкрито сільбуд і при ньому бібліотеку. За роки радянської влади в Решетилівському районі до війни працювали 2 райони, 4 сільських бібліотеки і 9 хат - читалень. 

       У 1932 році при районній бібліотеці організовано 33 пересувних бібліотеки в бригади колгоспів. Бібліотекарями - пересувниками працювали комсомольці, молодь. Вони проводили голосні читки, бесіди з трудівниками села. Така форма роботи була ефективна і продовжувалася в післявоєнні роки.

       Однією з кращих бібліотек - пересувок була Шкурупіївська, колгоспу ім. Фрунзе (бібліотекар Пилипенко Ангеліна Дмитрівна).      

     1948 рік. Колгоспні маси великий потяг виявляли до освіти, знань, великий попит мали на книги, газети, журнали. Районна бібліотека не мала змоги обслуговувати все населення. Тому, з метою наближення книги до широких колгоспних мас виникла необхідність створювати бібліотеки в кожному колгоспі району. Ініціаторами створення колгоспних бібліотек були комсомольці і молодь колгоспу ім. Будьонного. Вони за рахунок коштів культфонду закупити книги для бібліотеки на суму 1100 крб. Цінний почин був схвалений і запропоновано всім комсомольським організаціям взяти активну участь у створенні колгоспних бібліотек. У 28 колгоспах району були створені бібліотеки з кількістю понад 300 книг у кожній і в 60 колгоспах закуплено по 150-200 книг. Найбільший інтерес до книги проявляла колгоспна молодь. Так, у 1948 році 4350 юнаків і дівчат прочитали 35649 книг.

     1948 рік. В Решетилівці відкрито районну дитячу бібліотеку, завідуюча Мотрона Дмитрівна Сердюк. Уже в 1950 році бібліотека налічувала 1270 юних читачів. До їх послуг було близько трьох тисяч книг, з яких діти дізнавалися про могутність нашої Вітчизни, вчилися мріяти про своє майбутнє, прагнули ставати такими, як улюблені герої романів, повістей. Працівники проводили різноманітні форми роботи, які сприяли тому, що бібліотека стала центром виховання молодого покоління в дусі любові і відданості до своєї Батьківщини.

      1953 рік. Нараховувалося вже 8780 примірників книг, користувалося послугами 1500 юних читачів.

     1959 рік. В дитячій бібліотеці, крім завідуючої працювали: завідуюча читальним залом Галина Павлівна Боряк та бібліотекар Ліза Микитівна Ситник. Колектив бібліотеки разом з активом проводили цікаві конференції, організовували бесіди і лекції, голосні читки. Велику допомогу в проведенні заходів надавали вчителі шкіл райцентру: Яременко К.С., Яременко К.Г, Гришко А.Т., Головко Г.Ф. При бібліотеці працювали дитячий драматичний гурток, в ньому брали участь більше 30 піонерів і школярів та оформлений альбом, який яскраво відображає роботу бібліотеки і участь в ній юних читачів.

      1957 рік. Завідуюча районною бібліотекою для дорослих – Г.Сулима.

     Працівники бібліотеки спрямовували свою роботу на те, щоб краще обслужити читачів, задовольнити попит та більше залучити населення до читання. Внаслідок чого збільшилось читачів проти 1956 року за 6 міс. на 205 чол. і видано на 3000 книг більше. Проводилися голосні читки, колективні обговорення, бесіди, літературні вечори на тваринницьких фермах, бригадах, промартілях. Посилили методичну роботу серед сільських і колгоспних бібліотек.

    1958 рік. У травні-серпні культурно-освітні заклади нашого району проводили естафету культури. Поліпшили роботу також бібліотечні заклади. Якщо за весь 1957 рік бібліотеками було залучено 14603 читачів, то за 8 місяців 1958 року – 13433 читачі. Працівники районних та сільських бібліотек пожвавили масову роботу серед трудящих. Було проведено: 79 читацьких конференцій, 106 літературних вечорів, 417 книжкових виставок. Цікава і змістовна робота проводилася у Шилівській бібліотеці (зав. Л.А.Деньга). Краще стали працювати Муштівська, Мякеньківська, Жовтнева, Калениківська клубні бібліотеки.

    1960 рік. Створення широкої планової мережі масових бібліотек було одним з визначних здобутків культурної революції в нашій країні. В Решетилівському районі працювало: 2 районні, 32 сільських та клубних, 24 шкільних, 7 профспілкових та інших бібліотек. Кращі бібліотеки району: Муштівська сільська бібліотека (завідуюча Г.М.Славко), Площанська сільська бібліотека(завідуюча К.Т. П’ятак ), Михнівська сільська бібліотека (завідуюча Бажан), Антонівська (зав. Антонець І.Г.), Калениківська (зав. Гавриленко), Шевченківська (зав.Джерипа М.М.) В бібліотеках зросла кількість читачів та книговидач, пожвавилася масово-виховна робота з населенням. Бібліотеками району залучено на 1947 читачів та на 24 тисячі книговидач більше, ніж у 1959 році.

    В 1964 році на ознаменування 150 - річчя з дня народження великого поета, революціонера – демократа Тараса Григоровича Шевченка Решетилівській районній бібліотеці вручили ювілейну медаль (нажаль медаль не збереглась).

   В кінці 70-х років державні бібліотеки були об’єднані в централізовані бібліотечні системи, очолювані відповідною центральною бібліотекою. Так, у серпні 1978 року в Решетилівському районі почалося поступове переведення бібліотек району на роботу в умовах централізації. На той час директором ЦБС була Боряк Галина Павлівна. Решетилівська ЦБС мала такі відділи : відділ обслуговування, відділ організації та використання єдиного книжкового фонду, організаційно – методичний та інформаційно-бібліографічний відділ, відділ комплектування та обробки літератури, бібліотека для дітей, а також 30 сільських бібліотек – філіалів : Братешківська, Глибокобалківська, Демидівська, Друголиманська, Дружбівська, Жовтнева, Калениківська, Колотіївська, Кукобівська, Литвинівська, Лобачівська, Малобакайська, Михнівська, Муштівська, М’якеньківська, Новомихайлівська, Новоселівська, Пащенківська, Першолиманська, Піщанська, Плосківська, Потічанська, Сухорабівська, Федіївська, Фрунзенська, Хрещатівська, Шамраївська, Шевченківська, Шилівська, Шкурупіївська. На кожен відділ розроблені положення про відділ та відповідні посадові інструкції. На той час бібліотеки Решетилівської ЦБС обслуговували 96 населених пунктів, 30 – стаціонарною бібліотекою, решта – нестаціонарним обслуговуванням. В 1978 році населення в районі становило 31100 особи, в 2015 році – 27100.

    Серед 30 СБФ звання«Заклад культури відмінної роботи» присвоєно 6 бібліотекам району (1978 р.)

   Книжковий фонд Решетилівської ЦБС на 01.01.1978 року становив 316270 екз. книг, суспільно – політичної – 66194, природничої – 13171, технічної – 9428, с/г – 21616, мистецтво, спорт – 10511, мовознавство, літературознавство – 18236, дитячої – 25334, художньої – 151780, книжковий фонд сільських бібліотек – філіалів становив 241984 екз. книг, відповідно по галузях: суспільно – політичної – 48255, природничої – 8633, технічної – 5924, с/г – 16914, мистецтво, спорт – 7143, мовознавство, літературознавство – 11837, дитячої – 19636, художньої – 123642.

   З кожним роком фонди бібліотек зростали, Так, у 1993 році книжковий фонд по системі налічував 400 тис. примірників, районна бібліотека – 50 тис. примірників з різних галузей, а також грамплатівки, діафільми, магнітофонні записи.

   Своєрідно тепла, турботлива атмосфера відкривається відвідувачам бібліотек. Завжди радісно зустрічали читачів бібліотекарі відділу обслуговування ЦРБ: Непийпа А.Г., Н.А Рудницька, О.А Несвітайло, О.М Пилипенко. В масовій роботі працівники тісно координували свої зусилля з ХПТУ №28, фабрикою ім. К. Цеткін, райспоживспілкою, музичною та загальноосвітніми школами. Для найменших читачів також завжди відкриті двері дитячої бібліотеки. Працівники: А.І. Чеверденко, С.П. Тихоненко, Л.М. Коваленко, проводили цікаві заходи з дітлахами.

    Директори Решетилівської ЦРБ:

– Строкова Ніна Миколаївна 1982 – 1983рр.

– Горбач Тетяна Антонівна 1983 – 1986 рр., 1988 – 1991рр.

– Барбінова Людмила Марківна 1986 – 1987рр.

– Мошинець Тетяна Володимирівна 1987 – 1988рр.

– Денисенко Наталія Іванівна з 1991 року