Пільгук Іван Іванович

Пільгук Іван Іванович народився 20 грудня 1899 р. в  Решетилівці в селянській родині. Освіту здобув у початковій та вищій початковій школах. Закінчив дворічні педагогічні курси в Полтаві (1917р.) та аспірантуру при Харківському університеті (1935р.).

Під час громадянської війни був членом Решетилівського волосного та Полтавського і Кобеляцького повітових виконкомів. Перебуваючи у складі партизанського загону, боровся з німецькими окупантами і денікінцями. Брав участь у поході на Перекоп. Тоді й народились його перші літературні спроби. Відтоді з-під пера письменника вийшло більше 300 літературних праць.

Згодом учителював, співробітничав у газетах, викладав у вузах. У 1942 – 1948 рр. був науковим співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, потім – на педагогічній роботі. Доктор філологічних наук, професор. Із 1964 року – член Спілки письменників.

І.І.Пільгук – автор багатьох підручників з української літератури. Він автор підручника з української літератури ХІХ століття, яким учні користувалися більше чотирьох десятиліть.

Пішов з життя  18 липня 1984 року, похований у Києві.

 

Твори письменника:

«Суцільні лани» (1931р.); «Назустріч струмові Дніпрогесу», «Атагас Кирило Федорович Пейчов» (1932р.); «Народний співець Буковини Юрій Федькович», «Іван Котляревський» (1943р.); «Михайло Коцюбинський», «Тарас Шевченко. Повісті» (1950р.); «Прозова творчість Т. Г. Шевченка» (1951р.); «Великі російські революціонери-демократи і українська література» (1952р.); «Життя і творчість І. П. Котляревського», «Т. Г. Шевченко – основоположник нової української літератури», «Сатира Т. Г. Шевченка» (1954р.); «Степан Руданський» (1956р.); «Шевченко і декабристи» (1958р.); «Життя і творчість М.Л. Кропивницького» (1960р.); «Т. Г. Шевченко – поборник дружби російського і українського народів» (1961р.); «Традиції Т. Г. Шевченка в українській радянській літературі» (1965р.); біографічних повістей «Грозовий ранок» (1968р.); «Повій, вітер!» (1969р.); «Дуби шумлять» (1970р.); «Григорій Сковорода» (1971р.); «Пісню снує Черемош» (1973р.); «Іван Карпенко-Карий» (1976р.); «Марія Заньковецька» (1978р.); «Солнечная россыпь» (1980р.); «Сонячні розсипи» (1982р.); «Немеркнучі легенди» (1986р.).

 

Література про автора:

До 100-річчя І.І.Пільгука// Решетилівський вісник.- 2000.- 1 січ.

Довгий-Степовий О.Є. Пільгук Іван Іванович/ О.Є. Довгий-Степовий// Славні люди Решетилівщини: Нариси, замальовки, стислі біографічні оповідки. – Полтава: Дивосвіт, 2013. – С. 176-177.

Довгий-Степовий О.Є. Яскраві грані таланту/ О.Є. Довгий-Степовий// У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини ХХ - початку ХХІ століть. – Полтава: Дивосвіт, 2010. – С. 15-27.

Іван Пільгук: літературознавець, прозаїк// Письменники Радянської України.- К.: Радянський письменник, 1988.- С.477.

Кісіль Ю. Іван Пільгук – учений, літературознавець, письменник/ Ю.Кісіль// Решетилівщина. ua.- 2018.- 10 сер.- №13.- С.11.

Кузьменко О. Воїн, учений, письменник/ О.Кузьменко// Червоний Жовтень.- 1990.- 1 січ.

Кузьменко О. Останні повісті Івана Пільгука/ О.Кузьменко// Червоний Жовтень.- 1987.- 9 груд.

Пільгук Іван Іванович// Край.- 2014.- №128 (груд.).- С. 22.

 

Вгору