Про роботу Решетилівського бюро правової допомоги

3 1 вересня 2016 по 1 вересня 2018 року

 

      2 роки тому, а саме 1 вересня 2016 року по всі території України розпочали свою роботу бюро безоплатної правової допомоги. Не є виключенням і Решетилівське бюро правової допомоги Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Основними завданнями відділу «Решетилівське бюро правової допомоги» Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є: правопросвітництво у територіальних громадах, надання безоплатної первинної правової допомоги, забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги, надання безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту), забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції.

Переорієнтація діяльності з надання правової допомоги індивідуально кожному клієнту на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад залишається одним з пріоритетних напрямків роботи для бюро.

        З вересня 2016 року по вересень 2018 року відділом проведено 157 правопросвітницьких заходів для громад та спільнот (представників різних верств населення – безробітних, інвалідів, учасників бойових дій, в т.ч. учасників АТО, учнів загальноосвітніх та середніх професійних навчальних закладів, пенсіонерів), здійснювалось виконання заходів районної Програми правової освіти населення Решетилівського району Полтавської області на 2015-2018 роки та Програми правової освіти та надання безоплатної правової допомоги населенню Решетилівської об’єднаної селищної територіальної громади на 2017-2020 роки, що були прийняті за даний період а також, ініційовано прийняття Програм правової освіти та надання безоплатної правової допомоги населенню Покровської, Федіївської, Шилівської, Малобакайської, Шевченківської сільських рад на 2018-2021роки. Станом на 31 серпня 2018 року відділом було опрацьовано 1583 звернення громадян, включаючи письмові заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги, за результатами розгляду яких місцевим центром було видано 117 доручень адвокатам та 55 наказів співробітникам відділу для здійснення представництва інтересів осіб, що належать до вразливих категорій населення та є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу. Роз’яснення законодавства та правові консультації (безоплатна первинна правова допомога) співробітниками відділу надавались безпосередньо під час прийому громадян. З метою забезпечення доступу мешканців віддалених сіл району до фахової правової допомоги працівниками відділу постійно здійснюються виїзди до таких населених пунктів. Так, за увесь період роботи бюро було здійснено 51 виїзд мобільних консультаційних пунктів, під час роботи яких 162 особи отримали консультації з правових питань. Крім цього, за вказаний період відділом було проведено 124 прийоми громадян у дистанційних пунктах доступу до безоплатної правової допомоги, в т.ч. за допомогою Skype-зв'язку, під час роботи яких мешканці району отримали консультації з правових питань, у зручний для них спосіб. Адресна правова допомога за весь період роботи бюро надавалась 5 особам (За результатами розгляду звернень надано консультацію – 4 особам та прийнято 1 письмове звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги для захисту законних інтересів особи у судовому порядку, та за результатами його розгляду Центром видано доручення адвокату). На протязі всього часу своєї роботи відділ «Решетилівське бюро правової допомоги» тісно співпрацює з місцевими та обласними засобами масової інформації. Висвітлювались як діяльність бюро, так і підготовані ним правороз’яснювальні матеріали для населення.

Посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад залишається важливим напрямком роботи бюро правової допомоги. Крім цього, указом Президента України №361/2017 2018 рік оголошено Роком реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!" відтак, відділ «Решетилівське бюро правової допомоги» продовжує працювати у напрямку подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму та задоволення потреб громадян у одержанні знань про право.

Відділ «Решетилівське бюро правової допомоги» Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 11.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер

0-800-213-103

 

 

Право на освіту в контексті Конвенції ООН про права дитини

Благополуччя та сприятливі умови для вільного і повноцінного розвитку дітей завжди потребували особливої уваги та захисту.

Україна у перший же рік своєї незалежності приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, таким чином взявши на себе зобов’язання впроваджувати на національному рівні забезпечення та захист прав дитини.

Про забезпечення права кожного на повну загальну середню освіту роз’яснюють фахівці Першого полтавського місцевого  центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Конвенція ООН містить широкий перелік прав дитини: на життя, на ім’я, на набуття громадянства, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини; право на свободу совісті та релігії; право на особисте та сімейне життя; недоторканість житла; таємницю кореспонденції; право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я; благами соціального забезпечення; на рівень життя, необхідний для її розвитку; на освіту; на відпочинок; на особливий захист: від викрадень та продажу, від фізичних форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, участі у військових діях; право на вжиття державою всіх необхідних заходів щодо сприяння фізичному та психічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину.

Нещодавно у школах району пролунав перший дзвоник, тож у сьогоднішній розмові хотілося б зосередити увагу на реалізації права дитини на освіту.

Розвиток дитини багато в чому залежить від здійснення її права на освіту. Це право проголошено у Загальній декларації прав людини, у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, в Конвенції про права дитини. При цьому, в Конвенції про права дитини йдеться не тільки про шкільну освіту.

У документі наголошується, що освіта дитини має бути спрямована на:

  • розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в
  • найповнішому обсязі;
  • виховання поваги до прав людини та основних свобод;
  • виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної;
  • підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами;
  • виховання поваги до навколишньої природи.

Дуже важливою є також норма Конвенції ООН про права дитини, що зобов’язує забезпечувати шкільну дисципліну лише методами, які не порушують принципу поваги до людської гідності дитини. Таким чином, підтримання шкільної дисципліни має забезпечуватись лише методами, які не принижують гідність дитини.

Українська держава прагне забезпечити доступність освіти. Це означає, що навчатись може кожний. Навчальні заклади є практично в усіх населених пунктах, до них приймають всіх, хто живе в Україні - незалежно від соціального і майнового стану, етнічного походження, національності, раси, віросповідання, стану здоров'я.

Доступність забезпечується також створенням умов для вибору профілю навчання відповідно до інтересів і здібностей дитини, різними формами навчання: денною, вечірньою, заочною, екстернатом.

Мінімальні вимоги Конвенції про права дитини у цьому напрямку зводяться до запровадження обов'язкової і безкоштовної початкової освіти. На реалізацію її положень був спрямований Закон України «Про освіту», який встановив обов'язкове шкільне навчання дітей віком від 6-7 і до 15 років. Усі ступені шкільного навчання безплатні. Згідно з ст. 53 Конституції повна загальна середня освіта обов'язкова. Держава гарантує її доступність і безоплатність.

Разом з тим, останнім часом все більшого поширення набувають навчальні заклади, засновані на приватній та комунальній власності, а також в державних закладах частина студентів навчається на платній основі, отже здобуття платної освіти також не виключається.

Важливе питання, пов’язане з доступністю, зокрема, початкової освіти - це прийом дітей до перших класів.

Для зарахування дитини до 1 класу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.

Не допускається збирання додаткових даних про дитину та її батьків або осіб, які їх замінюють, зокрема довідок з місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних, що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання в школі.

При прийомі дитини до 1 класу не допускається проведення тестувань, співбесід, екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу.

Керівник закладу зобов’язаний вжити заходів до ознайомлення дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію навчально-виховного процесу. До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років, які за результатами медичного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Відповідно до щорічних постанов Головного державного санітарного лікаря України не допускається прийом до школи дітей молодше 5 років 8 місяців (станом на 1 вересня). Відповідно до Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу (наказ МОЗ від 29.11.2002 №434 «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», додаток 1.23) обстеження фахівцями й оцінку функціональної готовності дитини до школи проводять за рік (у 5 або в 6 років) перед вступом до школи. На дитину оформляється медична документація для вступу до загальноосвітнього шкільного навчального закладу (ф. №086-1/0) з висновками про стан здоров'я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до статтей 12, 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків. Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу").

При зарахуванні дітей до 1-го класу також необхідно дотримуватись вимог Закону України «Про засади державної мовної політики». Частина 3 статті 29 зазначеного Закону вимагає, що потреба громадян у мові навчання визначається в обов’язковому порядку за заявами про мову навчання, які подаються учнями (для неповнолітніх – батьками або особами, які їх замінюють) при вступі до навчальних закладів різних форм власності, а також, у разі потреби, у будь-який час протягом навчання. Директор навчального закладу зобов’язаний одержувати від батьків учнів або осіб, які їх замінюють, заяву про мову навчання.

Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах). Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах – інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух. Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року. Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.

Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні. У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше. Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.

Відділ «Решетилівське бюро правової допомоги» Першого полтавського місцевого  центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, 11.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

 

 

У бібліотеці працівники Решетилівського бюро правової допомоги

надають безкоштовні консультації

Середа з 10-00 до 11-00 год

Особливості поновлення договору оренди земельної ділянки

         Питання процедури поновлення договору оренди землі є досить важливим в сфері земельних правовідносин. Тому, хочемо звернути увагу людей на основні законодавчі положення, додержання яких дозволить уникнути протиправних та небажаних наслідків зацікавленим особам.

Отож, якщо відбулася передача земельної ділянки в оренду, необхідно знати про передбачений законодавством ряд процедурних дій, які повинні вчинити орендодавець і орендар у випадку, коли строк договору оренди земельної ділянки закінчується.

Закон України «Про оренду землі» передбачає переважне право орендаря продовжити орендне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки. Для цього орендодавець і орендар повинні вчинити ряд дій, що мають юридичне значення. У випадку, якщо вони не будуть вчинені, або будуть вчинені лише частково, то наслідки закінчення строку дії договору можуть бути різними, в залежності від поведінки сторін.

Для того, щоб строк дії договору був поновлений, орендар земельної ділянки має повідомити власника про те, що він має намір продовжити строк дії договору оренди землі до спливу строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Процес такого повідомлення здійснюється шляхом надсилання орендодавцю листа-повідомлення про такий намір. До цього листа-повідомлення  орендар зобов’язаний додати проект додаткової угоди, яка може передбачати продовження договірних відносин на тих самих або на інших умовах. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладаючи з орендарем додаткову угоду. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Якщо ж власник не надішле такої відповіді орендареві або ж надішле її пізніше строку спливу договору оренди землі, це означатиме, що власник згодний на поновлення договору оренди на тих самих умовах, які містяться у додатковій угоді, надісланій власнику орендарем.

У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору (строку дії договору, орендної плати) переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, виходячи з вище викладеного та керуючись положенням ст. 319 Цивільного кодексу України про те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Нагадуємо, що у кожного є можливість звернутися для отримання безкоштовних консультацій та роз’яснень законодавства як із цього, так і інших питань до Решетилівського бюро правової допомоги за адресою смт Решетилівка, вул. Покровська, 11 або за телефоном (05363) 2-11-50. Режим роботи: з понеділка по п’ятницю, з 9:00 до 18:00

 

СПАДКУВАННЯ В ЗАПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

      Часто за порадою до Решетилівського бюро правової допомоги приходять люди, які, на додачу до втрати близьких, мають великі труднощі із отриманням спадщини або взагалі, через незнання закону, позбулися права на неї. Інколи поновити таке право вже не вбачається можливим. Враховуючи це, читачам рекомендується ознайомитись із відповідями на найбільш розповсюджені питання, які виникають при одержанні спадщини або коли власнику необхідно розпорядитись майном на випадок своєї смерті:

      Що являє собою спадкування?

Спадкування – це перехід прав і обов’язків від особи, що померла – спадкодавця, до інших осіб - спадкоємців. Сукупність таких прав та обов’язків є спадщиною.

      Які права та обов’язки можливо успадкувати?

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно, до її складу не входять права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особою померлого, наприклад: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. Право спадкування тісно пов'язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із засобів набуття права власності. Таким чином, успадкувати можна різні речі: нерухомість, автотранспорт, право власності на земельну ділянку, право на вклади в банку і багато що інше.

      В який час та де відкривається спадщина?

Відповідно до норм Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини найчастіше є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Крім цього, в особливих випадках, пов’язаних з правовим режимом на тимчасово окупованій території України, місце відкриття спадщини встановлюється законом. Спадкоємцю який бажає прийняти спадщину необхідно звернутись до нотаріуса або уповноважених осіб відповідної сільської ради, за місцем постійного проживання спадкодавця.

      Протягом якого часу можна прийняти спадщину

або відмовитись від неї?

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Решті для її прийняття законом встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Водночас, якщо спадкоємець за цей час не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Протягом цього ж строку спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини, подавши заяву про це до нотаріуса або уповноважених осіб відповідної сільської ради.

      Кому можна заповісти своє майно?

Чи можна скласти новий заповіт, якщо один вже існує?

Перш за все, слід зазначити, що заповіт – це особисте розпорядження особи щодо майна, яке їй належить, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті. Заповіт обов’язково має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними законом. Спадкоємцями за заповітом можуть бути призначені як найближчі родичі, так і будь-які фізичні та юридичні особи, а також держава чи територіальна громада. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Водночас заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Особа, яка склала заповіт, має право у будь-який час внести до нього зміни. Крім того, можна у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, складеного перед ним.

      Як відбувається спадкування за законом?

Хто є спадкоємцями за законом?

Спадкування за законом означає, що право на спадщину після смерті людини переходить до тих осіб, які визначені в законі (Цивільному кодексі України). За законом спадкування відбувається у тих випадках, коли це неможливо здійснити за заповітом або спадкодавець його не залишив. Спадкування за законом здійснюється почергово залежно від близькості родинних стосунків між померлою особою та спадкоємцем.

Закон визначає 5 черг спадкоємців за законом. Перша черга – діти, чоловік або дружина та батьки. Друга черга - рідні брати та сестри, баба та дід. Третя черга – рідні дядько та тітка. Четверта черга – ті, хто проживав з померлим однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини. П’ята черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення, а також утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця. Кожна наступна черга спадкоємців може спадкувати лише у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги, або ж якщо вони відмовились від спадщини, не прийняли її, усунуті від спадкування. Спадкоємці однієї черги спадкують після померлого у рівних частках. За взаємною згодою між собою спадкоємці можуть змінити черговість спадкування. Для цього їм необхідно укласти між собою нотаріально засвідчений договір. Також черговість спадкоємців може бути змінена і за рішенням суду.

      Водночас, завжди слід пам’ятати, що кожна ситуація в житті будь-якої родини є індивідуальною. Це стосується й спадкування. Отже, перш ніж вчиняти ті чи інші юридично значущі дії, варто порадитись із відповідним фахівцем. Безкоштовні консультації як із цього, так і з багатьох інших питань можна отримати у Решетилівському бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою вул. Покровська, 11.

11 травня 2017 року Рада ЄС офіційно затвердила надання Україні безвізового режиму з Європейським Союзом. Тепер на шляху українців до безвізових подорожей залишилось дві формальності - законодавчий акт повинні підписати президент Європарламенту та посол головуючої в ЄС Мальти, а згодом його опублікують в Офіційному журналі ЄС, повідомляє vsetutpl. Через 20 днів після цього, тобто приблизно 11 червня 2017 року, громадяни України зможуть подорожувати до більшості європейських країн без віз.

Однак, безвізовий режим України з ЄС передбачає врахування безлічі різноманітних нюансів. Як і більшість бюрократичних процедур, це нововведення викликає в наших співвітчизників чимало запитань. Найчастіше плутанина виникає із тим, які документи потрібно оформити для безперешкодного перетину кордону, а також які країни все ще не скасували обов'язкових віз для громадян України. Сьогодні спробуємо знайти відповіді на найпоширеніші та найважливіші питання щодо "безвізу".

1,2