10 червня 2021 року відомий український письменник Василь Шкляр святкує свій 70 - річний ювілей. Книги цього автора користуються великою популярністю у наших користувачів. Він один з найтитулованіших та найулюбленіших письменників країни. Василь Шкляр - лауреат літературних премій: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», премії журналів «Сучасність» й «Олігарх», міжнародної премії у номінації «За найкращу україномовну фантастику» та ін. Твори Золотого письменника України перекладено багатьма мовами світу, зокрема англійською, португальською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою.
До ювілею письменника бібліотекарі Решетилівської центральної міської бібліотеки ім. О.М. Дмитренка підготували книжкову виставку «Василь Шкляр - батько українського бестселера». Тож запрошуємо усіх бажаючих до знайомства з історією нашої країни в інтерпретації Василя Шкляра.
****
31 травня весь світ відзначає День боротьби з тютюнопалінням.
Статистика щодо паління і його наслідків насправді жахлива, і не лише в Україні, а й у світі. Сьогодні паління – загальнонаціональна проблема. І хоч державою ведеться боротьба з палінням, а тютюнові фабрики з кожної пачки попереджають про шкоду тютюну, кількість людей, які палять не зменшується. Кожні шість секунд тютюн забирає одне життя. Щорічно куріння стає причиною смерті близько 5,4 мільйонів людей, що не зуміли побороти свою залежність від цигарок.
Варто пам’ятати: «Вдихаєш дим, а видихаєш життя!»
Збережіть своє здоров’я – відмовтесь від куріння!
******
Всесвітньому Дню вишиванки – 15 років!
Вишиванка наша, вишиванка,
Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів…
День вишиванки відзначають в третій четвер травня. У 2021 році - ювілейне свято і припадає воно на 20 травня.
15 років тому Всесвітній день вишиванки не був ані всесвітнім, ані справжнім днем вишиванки. А зародилось це свято у 2006 році. Тоді чернівецькі студенти вирішили разом прийти на пари у вишитих сорочках. Ініціативу студентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк спершу підтримали десяток друзів та пару викладачів. А вже наступного року до дня української вишиванки долучились вузи та колективи не лише Чернівців та області, а всієї України. Патріотичне свято охоче підхопила українська діаспора. Зараз всеукраїнський день вишиванки став міжнародним святом, яке відзначають понад 50 країн усього світу.
До Дня вишиванки бібліотекарі підготували виставку – свято «Українські вишиванки – наче райдуги світанки». З матеріалів виставки можна дізнатися багато корисної та цікавої інформації про українську національну сорочку.
Цікаві факти про вишиванку:
1.Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI століття.
2. Вишиванки козаків шилися шовком з додаванням золотої та срібної нитки.
3. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, а бабусі онукам.
4. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.
5. У вишиванці не може бути неоздоблених кінців. Саме такий одяг захищає людину від усього лихого.
6. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
7. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.
8. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
9. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.
10. 28 жовтня 2015 на фасаді 18-поверхового житлового будинку № 36-Б на бульварі Лесі Українки в Києві австралійський художник Гвідо ван Гелтен завершив 12-денну роботу по малюванню велетенського муралу — дівчини у вишиванці. Мурал сягає завдовжки 43 метри. Це найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі.
********
4 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, громадського діяча і політика Василя Семеновичя Стефаника.
Народився І871р. в с. Русів Снятинського повіту на Станіславщині (нині — Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с.Русові та м.Снятині він 1883 року вступив до польської гімназії у Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 році виключили з гімназії. В.Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 році. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 року.
З 1903 р. В. Стефаник постійно жив у селі: до 1909 р. — у Стецеві, а потім до кінця життя - у Русові.
1907 року письменник став заступником депутата австрійського парламенту В.Охрімовичя.
У період визвольних змагань В. Стефаник брав участь у роботі Української національної ради Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), у складі делегації ЗУНР відвідав Київ під час проголошення соборності українських земель 22 січня 1919р. Перебуваючи в тій частині України, що була під владою Польщі, В. Стефаник активно цікавився подіями в УРСР, відсилав до радянських журналів («Вапліте», «Червоний шлях», «Плуг») свої нові твори. Відгуком на літературну дискусію 1925-1928 рр. стала новела «Межа» (1926 р.), яка мала присвяту «М. Хвильовому» і була надрукована у «Літературно-науковому віснику», що його редагував Д. Донцов. Василь Стефаник — один із представників «Покутської трійці» (умовне об’єднання трьох українських письменників: Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марка Черемшини). Завдяки постійній та тісній співпраці молоді письменники пройшли так звану Франкову школу та сформувалися під його безпосереднім впливом. Саме І.Франко брав активну участь у становленні та формуванні таланту Стефаника, Мартовича та Черемшини. Літературну діяльність Стефаник розпочав поезіями в прозі (1896-1898 рр.). У жовтні 1897 р. на сторінках чернівецького часопису «Праця» була надрукована новела «Виводили з села», пізніше — новели «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка» та «Сама-саміська», які одразу зробили його широковідомим українським письменником. Ці твори ввійшли до першої збірки В. Стефаника «Синя книжечка» (1899 р.). Пізніше виходили книги новел «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.).
Для творчості В. Стефаника характерна експресіоністична манера письма, що передбачає вираження глибини й ірраціональності психології навіть звичайної людини через зовнішню напругу її переживань та емоцій.
Помер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року. До самої смерті його не полишало бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для письменника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.
Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики.
***********
8 травня – День пам’яті та примирення,
9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. В ці травневі дні Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, і тих, хто загинув на фронтах, в окопах, і тих, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Ми дякуємо воїнам і мирному населенню, усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через пекло Другої світової війни, захистивши нашу землю від нацизму.
До ювілею письменника бібліотекарі Решетилівської центральної міської бібліотеки ім. О.М. Дмитренка підготували книжкову виставку «Василь Шкляр - батько українського бестселера». Тож запрошуємо усіх бажаючих до знайомства з історією нашої країни в інтерпретації Василя Шкляра.
