Мегелик Дмитро Тихонович

   Мегелик Дмитро Тихонович народився  9 листопада 1924 року в селі Шилівка Решетилівського району Полтавської області в бідній селянській родині. Там навчався у сільській школі. У 1936 році сім’я переїхала до м. Запоріжжя, де він продовжував навчання у середній школі, яку закінчив у 1941 році.  

Учасник Великої Вітчизняної війни. Пройшов фронтовими дорогами від Харкова до Одера. Нагороджений орденами і медалями.

   Відразу після війни повернувся на Полтавщину. Навчався заочно у вищому навчальному закладі за фахом журналістики. Працював на заводі «Комунар», м.Запоріжжя; в  редакції районної газети «Червона трибуна», м. Миргород (1945-1947рр.); кореспондентом Львівської філії телеграфного агентства України (РАТАУ); літпрацівником Рівненської обласної газети «Червоний прапор»; обіймав досить відповідальні посади в редакціях республіканських видань «Робітнича газета», «Сільські вісті», журналу «Україна».

  Перші вірші Д. Мегелика були опубліковані в заводській багатотиражці «Комунарівець» та обласних газетах «Комсомолець Запоріжжя» та «Червоне Запоріжжя». У 1953 році побачила світ його перша поетична збірка «Сонце над Поліссям». Згодом видає кілька поетичних збірок. Творчий доробок Д. Мегелика багатий, різножанровий і різнотемний. У його  віршах відображені трудові будні робітників запорізьких заводів довоєнного періоду. Він оспівував героїку мирної праці. Поет-фронтовик значну частину своїх віршів присвятив ратним подвигам воїнів, своїм фронтовим побратимам.

   Дмитро Мегелик відомий і як дитячий поет. Свої перші  вірші для дітей починав друкувати в журналі «Барвінок». А потім випустив у світ цілу низку віршованих збірок для юних читачів, а саме: «Рушничок», «Голубок», «Зелений дім», «Калинка», «Розмова з перепілкою», «Журавка». У доробку письменника є також п’єси «У Білій Криниці», «Кити ідуть на дно», «Вічна любов», які за його життя часто ставилися в професійних і народних театрах, у   сільських клубах, навіть у рідній Шилівці. Член спілки письменників СРСР  з 1966 року.

   Помер 9 серпня 1985 року.

Твори письменника:

«Вітер життя» ( 1985р.); «Де шумлять тополі», поезії (1979р.); «Закохані вітри», поезії (1969р.); «Засвистали козаченьки», поезії (1959р.); «Журавка», вірші (1984р.); «Розмова з перепілкою» (1976р.); «Рушничок» (1963р.); «Спокійне полум’я», поезії (1976р.); «Степові орли», поезії (1973р.).

Література про автора:

Дмитро Мегелик: прозаїк// Письменники Радянської України.- К.: Радянський письменник, 1988.- С. 394.

Володін Б. Дмитрові Мегелику – 60 / Б. Володін // Літературна Україна. -  1984. – 15 лист.

Довгий-Степовий О.Є. Мегелик Дмитро Тихонович/ О.Є. Довгий-Степовий //Славні люди Решетилівщини: Нариси, замальовки, стислі біографічні оповідки. – Полтава: Дивосвіт, 2013. – С. 144-145.

Довгий-Степовий О.Є. І пам’ять тих років жива лягла в поезію, в слова/ О.Є. Довгий-Степовий//  У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини ХХ - початку ХХІ століть. – Полтава: Дивосвіт, 2010. – С. 85-103.

Кузьменко О. Краса зернистого колоса / О. Кузьменко // Друг читача. -  1980. – 23 жовт.

Кісіль Ю. Дмитро Мегелик – поет-фронтовик із Шилівки/ Ю.Кісіль// Решетилівщина.ua.- 2019.- 10 трав.- С.10.

Моргаєнко П. Нова збірка – крок уперед / П. Моргаєнко // Літературна газета. -  1960. – 16 серп.

Чаплян С.В. Мегелик Дмитро Тихонович/ С.В.Чаплян// Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України [та ін.] ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін]. – К., 2018. – Т. 19. – С. 627.

Шаповалов В. Поет починався у Миргороді… / В. Шаповалов // Миргород. – 1998. – 22 жовт. – С. 4.