Серцем лину до отчого краю...

 

(з досвіду роботи Покровської СБ

по популяризації літератури краєзнавчої тематики)

«На трьохсотій версті од Києва нітиться серце, священнодіє світ: за горбами, мов хто розсипав

 на рушнику біле зерно, занамистилася,

 розтрусила хати моя Решетилівка,

 пустила на хвилю Говтви вербяну красу…

 Немає та й не може бути країни, поетичнішої за Решетилівку, немає милішого села.

… Не можновладний Рим і не строкаті Афіни…

 Тихе, найгостинніше на землі село,

 що зажило світової слави, падінь…

… В кожного своя Решетилівка – і тільки через неї бачиш, тільки нею важиш складне життя».

Олексій Дмитренко – лауреат Національної

премії ім. Т. Г. Шевченка, письменник


Історія села Жовтневе бере початок з середини ХVІІІ століття, коли на його сучасній території виникають хутори: Антонці, Лисяки, Бардакове, що їх заснували приїжджі козаки. У 1926 році хутори об’єднали під назвою село Бардакове, а в 1956 році Бардакове перейменували на Жовтневе – центр сільської ради, якій підпорядковані села Бабичі, Голуби, Кривки, Писаренки, Шкурупії. Рік 1897, в якому розпочато будівництво залізниці Київ – Полтава, порушив неквапливий ритм хутірського життя і став переломним у долях багатьох місцевих селян. Залізниця не лише з’єднала хутори з великими промисловими центрами України, а й змусила частину її мешканців назавжди залишити сільське господарстао і пов’язати свою долю із стальною магістраллю.

В наш час село Жовтневе розміщене на зручному шляховому сполученні, через нього пролягає Південна залізнична колія і діє залізнична станція районного масштабу. Тому село має розвинену промислову структуру: працює ЗАТ «Сільгоспхімія», міні нафтопереробний завод фірми «Гарант», районний топливний склад, агрофірма «Мрія», чотири зернозберігаючих елеваторних комплекси. Соціальна сфера в селі представлена такими закладами: медична амбулаторія, аптека, сільська бібліотека, дошкільний навчальний заклад «Барвінок», освітній заклад «Еколого – валеологічний навчально – виховний комплекс». Сільська громада налічує 2346 жителі.

Не знаючи минулого свого краю, неможливо стати освіченою людиною, патріотом своєї Батьківщини. Вивчити історію свого села, відкрити її невідомі сторінки і популяризувати літературу про рідний край - поставила собі за мету завідуюча Жовтневою сільською бібліотекою – філіалом Ткаченко Тетяна Олександрівна, яка присвятила бібліотечній роботі 28  років. Головна її мета – виховання у молоді любові до рідного краю, його історії, рідної природи з використанням краєзнавчої інформації, удосконалення та впровадження нових бібліотечно - бібліографічних форм роботи з популяризації літератури краєзнавчої тематики.

Послугами Жовтневої бібліотеки користуються 500 читачів, з них дітей - 158, читачів юнацького віку - 50.

Запорукою повного та широкого інформування користувачів краєзнавчими матеріалами є повноцінний книжковий фонд. Кожного року за рахунок коштів Жовтневої сільської ради відбувається поповнення книжкового фонду краєзнавчими виданнями. Користувачі мають доступ до цікавих книг:

Павловский И.Ф. «Краткий биографический словарь учёных и писателей Полтавской губернии с половины ХVІІІ века», Павловский И.Ф. «Полтавская битва», «Полтава: фотоальбом», «Записки о Полтаве и её памятниках», Халимон В.Ф. «Полтавщина очима краєзнавця», Шкваров Н. «Полтавская битва: К 300 – летию «Преславной баталии», «Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку», Жук В.Н. «Із сивої давнини» та підписки періодичних видань «Край», «Зоря Полтавщини», «Решетилівський вісник», «Коло».

Свої творчі доробки дарують бібліотеці і самі автори – земляки: Лідія Васькова – Дмитренко «Роде наш прекрасний», «З мого барвистого життя», Марина Антонець «На крилах мрій»,  Ганна Яремко – Запорожець «Журавлині броди» та три книги Петра Петровича Крата. Книги з дарчими написами пропонує читачам книжкова тематична полиця «Творчість наших односельців». Ці книги та їх авторів було презентовано на літературній зустрічі «Серцем лину до отчого краю».

Фонд краєзнавчої літератури виділений на окремому стелажі для кращого інформування користувачів бібліотеки. Така організація фонду дозволяє читачам самостійно переглянути видання, познайомитисяз їхнім змістом і підібрати необхідну книгу, набувати навики самостійного пошуку інформації.


Спільна праця поєднує сільського бібліотекаря з учнівським та педагогічним колективом Жовтневого НВК, шкільним бібліотекарем Шкурупій А.І. Це і різноманітні масові заходи, і участь в районних та обласних конкурсах, пошукова робота. Як результат саме такої роботи експедиційного пошукового краєзнавчого загону «Стежина» стали історичні розвідки «Історія села Кривки», «Очевидці – свідчать. Село Бабичі» (спогади старожилів про голод 1932 – 1933 років), «З попелу забуття (Історичне минуле села Шкурупії Жовтневої сільської ради ), «І на тих рушниках - земля рідна моя», «Село Жовтневе: історія створення підприємств «Сільгоспхімія»». Вивчаючи архівні документи, спілкуючись з односельцями Тетяна Олександрівна та члени краєзнавчого загону взяли участь в обласній історико – краєзнавчій акції і підготували матеріал по Жовтневій сільській раді для нового довідкового видання «Історія міст і сіл Полтавської області».

Цікавий проект поєднує газету «Полтавська думка» з жителями Жовтневої громади – ідея створення книги про рідне село «Моє село: Жовтневе, Бабичі, Голуби, Кривки, Писаренки, Шкурупії». Вже зібрано багатий матеріал про історію навколишніх сіл, людей, традиції рідного краю. Це неоцінений скарб, духовна вісь для кожної родини. Односельці повинні все це знати і передавати наступним поколінням. Найкраще це зробити через книгу. Спецвипуск обласної газети вже друкував короткі історичні оповідки свідків тих подій. Всі ці матеріали зібрані в тематичних папках – накопичувачах, що доповнюють краєзнавчий фонд і розміщені в краєзнавчому куточку бібліотеки. В ньому також оформлено  цикл краєзнавчих виставок «Полтавщина – благодатний край».

 

Пропонуємо одну із виставок цього циклу:

Книжкова виставка - екскурс «Джерела рідної землі»

«Україно, моя молитва,

Ти моя розлука вікова...

Громотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права».

В.Симоненко

 

1. Сторінки нашого родоводу

 

2. Мамина пісня

«Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє

Земля назавжди.»

М.Бахай

 

3. Що не край, то свій звичай

«Село – побілені хати

Стоять над судьбами й віками,

Неначе німб...

І невмирущими руками,

Переповиті рушниками,

Несуть до сонця гордо хліб»

М. Ткач

 

4. Народні промисли рідного краю

Вишию калиноньку

На білій сорочці.

Щоб була до личенька

Моїй любій доньці.

Ти носи сорочку цю,

Моя люба доню!

Від біди й напасті

Вона оборонить!

В. Крепчук

5. Літературні сторінки наших сучасників

 

Звернення до користувачів

Решетилівщина – невелика частка України, край багатий історичними подіями, самобутніми традиціями, працьовитими людьми.

В житті кожної людини настає час, коли виникає потреба озирнутися назад, відчути себе частиною великої спадщини, яка залишилася нам від минулого, і спитати себе: хто ми такі? Дати ж відповідь на це питання можна лише вивчаючи свій край, його минуле і сьогодення. В цьому Вам допоможуть книги краєзнавчого фонду та інформація з періодичних видань краєзнавчої картотеки.

 

Читайте. Дізнавайтеся. Шануйте. Примножуйте.


1,2