Калениченко Іван Федорович
Калениченко Іван Федорович народився 14 травня 1941 року в с. Михнівка Решетилівського району Полтавської області. Дитинство пройшло в злигоднях – німецькі окупанти вбили корову-годувальницю, спалили хату, тож сім’я жила в землянці. Однак в школі був відмінником і хорошистом.
Закінчив Гадяцьке культосвітнє училище й музично-педагогічний факультет Донецької філії Харківського інституту мистецтв (1966р.). За фахом – культпрацівник і вчитель музики. Багато років працював викладачем музики в Кременчуцькому педагогічному училищі. Згодом переїхав в містечко Боярку, що під Києвом. Деякий час працював в Київському міському педагогічному училищі №3. Друкувався в місцевій і республіканській пресі.
У творчості, сповненій гумору, автор прагнув розкрити вічні теми пам’яті, людей повоєнного села, оспівував природу рідного краю. Велика підбірка віршів Івана Калениченка була вміщена в антології «Ніжний кремінь» (1986р.). Потім вийшли окремі книжки «Долоні подорожника: Лірика, гумор» (1990); « Хай йому грець: Гуморист. Мініатюри» (1992); «Тюльпан-дерево: Оповідання, вірші, усмішки» (1994); «Гоп мої гречаники: вибр. гумор» (1995); «Грішні люди: Лірична повість» (1998). Член НСПУ з 1994 року.
Помер 24 березня 1998 року м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.
Література про автора:
Довгий О. Він важко ставав на крило/ О.Довгий// Решетилівський вісник.- 1999.- 26 бер.- С.7.
Довгий-Степовий О.Є. Калениченко Іван Федорович/ О.Є.Калениченко// Славні люди Решетилівщини: Нариси, замальовки, стислі біографічні оповідки. – Полтава: Дивосвіт, 2013. – С. 95-96.
Довгий – Степовий О.Є. «Тебе, мій краю, ладен обійняти»/ О.Є.Довгий-Степовий// У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторів Решетилівщини ХХ - початку ХХІ століть. – Полтава: Дивосвіт, 2010. – С. 153-166.
Калениченко І.Ф. Вірші/ І.Ф.Калениченко// Червоний Жовтень, 1981.- 24 січ.
Кокодзей Р.С. Калениченко Іван Федорович/ Р.С.Кокодзей // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України [та ін.] ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін]. – К., 2012. – Т. 12. – С. 24.
Любивий М. Крило любові/ М.Любивий// Решетилівський вісник.- 1998.- 5 сер.- С. 3.
