Хлопчик і Дівчинка завжди знають , де їм належить зараз бути. Звісно ж , там, де найважче, де найскрутніше.
Он малий, заплакані очі, а он його мама і тато. Батьки сваряться. Малюку здається, що він нікому не потрібен у цьому світі, нікому немає до нього діла. Сльози котяться по обличчю, як малі горошини. Хто розрадить? Хто допоможе?
До дитини підходять Хлопчик і Дівчинка. Вони беруть малого за руки і підводять до батьків , а самі, ледь посміхнувшись їм, ідуть далі.
Для чого мені руки? – запитує батьків малюк.
Як це для чого? – роздратовано каже мама ,- Щоб їсти, гратися…
А ще для чого ? – не вгаває хлопченя.
Щоб молоток тримати, портфель носити, - говорить батько
Ні! У мене дві руки – щоб однією триматися за маму, а другою – за тата! – вигукує хлопчина і з надією дивиться в очі батьків.
Ті здивовано оглядаються навколо себе і бачать лиш вдалині Хлопчика і Дівчинку. Вони здалеку махають батькам рукою - «Не завдай нікому болю»
- Пробач, сину! Давай-но руку! - і вже уся сім я дружно іде в бік площі , де грає веселий фонтан, де радість , де ходять щасливі люди.
************
Отак і ходять вони по світу – Хлопчик і Дівчинка. Вони хочуть зробити цей світ кращим. А чи вийде в них? Це залежить тільки від нас із вами. Як наші душі будуть відгукуватися на спілкування з ними. Як ми самі прагнемо змін нашого життя на краще. Як ми будемо дотримуватися голосу Природи і Всесвіту «Не завдай нікому болю».А Хлопчик і Дівчинка допоможуть нам, як допомагають із давніх - давен. Їх допомогою користувалися сиві мудреці і знані філософи, зірки естради і кіно, мандрівники і трударі.
У Шевченківської сільської бібліотеки нині є добрі сусіди. Минулого тижня відбулося відкриття філії на базі територіального центру соціального обслуговування. На зеленому подвір’ї сільського будинку культури зібралося чимало гостей, які прийшли розділити радість відкриття. Для літніх, одиноких людей цей заклад стане таким собі «віконечком у світ» - тут для них працюватимуть перукар (ціна стрижки всього 7 гривень 50 коп), швачка та соціальний педагог. Затишні, сучасно обладнані кабінети, привітний персонал. У цій сфері виявили бажання працювати – соціальний педагог Шапаренко Алла Володимирівна, кваліфікована швея Савченко Вероніка та Рябокуль Тетяна Іванівна - ввічливі, доброзичливі , мають досвід роботи з пільговими категоріями населення, добре знані у громаді, яким довіряють і до яких тягнуться люди.
Сільський бібліотекар Кулик Таміла Григорівна рада сусідству, адже тепер бібліотечні заходи та заходи терцентру будуть взаємопов’язані між собою.
Ось і зараз іде підготовка до вечора вшанування працівників сільського господарства. Сценарій розробили бібліотекар і соціальний педагог, також разом приймають безпосередню участь у проведенні свята. Активно іде підготовка до нього, проходять репетиції.
А вчора відбулася зустріч , на яку прийшло 15 людей пенсійного віку. Їх вітали Алла Володимирівна і Таміла Григорівна. За чаєм люди ділилися своїми думками щодо подальшої роботи відділення – можливість створення клубу за інтересом, хати-читальні та інших заходів. Пісня лунала дотемна, ніхто не хотів розходитися по домівках. Адже приємне спілкування, добре слово – це те, що найпотрібніше літній людині.
10 вересня знову скликала своїх постійних відвідувачів літературно – мистецька вітальня «Криниця», яка діє при Шевченківській філії відділення соціально – побутової адаптації. Цього разу зустріч присвятили розвитку творчого потенціалу людей похилого віку. Бібліотекар сільської бібліотеки Кулик Т.Г. та соціальний педагог Шапаренко А.В. підготували добірку уривків з п’єс та жартівливих сценок, які не потребують попередньої підготовки. Кожен бажаючий прийняти участь (бажали всі) обрав рольовий образ. Тексти ролей попередньо були надруковані. Щоб розкрити свого героя кожен пенсіонер намагався викластися на всі сто, проявивши неабиякі театральні здібності. Репліки звучали з відповідною інтонацією, артисти жестикулювали, глибоко ввійшовши в свою роль. Особливо вдалися жартівливі композиції, в яких брали участь Івашина Іван Іванович та Ярмола Іван Васильович. Чоловіки ніби згадали свою молодість, коли у сільському будинку культури брали найактивнішу участь у драмгуртку.
Наслідуючи давньоримських театралів, де жіночі ролі грали виключно чоловіки, Підгора Олександр Іванович, завідувач Шевчеківським СБК, дуже влучно перевтілився в образ Марії – цілительки, де давав гарні поради щодо традиційних народних методів лікування.
Харченку Олександру Кіндратовичу дуже вдалася роль немовляти (сценка за віршем Марії Підгірянки «Хто уколів не боїться»). Якби всі дітки поводили себе так слухняно, як це немовлятко, то точно б не боялися ходити до лікарів.
Присутньою на заході була сільський голова Підгора Ніна Михайлівна, яка вручила активним учасникам квіти та подякувала за змістовно проведене дозвілля.
