Вивчення історії рідного краю, популяризація його традицій, культурних цінностей є одним з найголовніших завдань, що стоять перед бібліотекою. Ця робота вимагає творчого пошуку та професіоналізму. Краєзнавчі читання, читацькі конференції, літературні вечори, зустрічі з відомими людьми краю, краєзнавчі калейдоскопи, літературні диліжанси, усні журнали, краєзнавчі уроки, книжкові виставки, бібліографічні огляди та перегляди літератури, літературні досьє розкривають неповторність рідного краю, його історію і сучасність.
Популяризації краєзнавчої літератури сприяють масові заходи, які проводяться для учнівського та педагогічного колективу Жовтневого НВК. Для всіх вікових категорій користувачів сільська бібліотека проводить різноманітні заходи популяризації краєзнавчої книги: поетична хвилинка «Поетичні струни М.Бойко», інформхвилинка «О. П. Довженко на Полтавщині», година пізнання «Полтавський краєзнавчий музей: минуле і сучасність», година застереження «Екологічна катастрофа? Вона у нашому домі», урок моралі «Уміння творити добро», екологічний урок «Стогін землі», година доброти «Духовний храм людини – сім’я, родина, рід», літературний вечір «Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово...»
Моя Україна – широкі простори,
Поля і левади, долини і гори...
Молитва і пісня, і слово натхненне.
З чого почалась Україна для мене?
Чи з пісні цієї, що в небо злітає,
І з рідної мови, що звуками грає?
З тієї молитви, що мати навчає,
Моя Україна себе починає.
Роль бібліотеки у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні почуття гідності і справжнього патріотизму в дітей та молоді з часом не втрачається. Підтвердженням цього став вечір вшанування «Дорогами подвигу до Слави», проведений у бібліотеці для учнів НВК за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій Дмитренка Степана Іларіоновича та Дігтяра Івана Івановича. Земляки бережуть пам’ять про своїх героїв – Героя Радянського Союзу Карпа Дмитровича Корячка, повного кавалера ордена Слави Федора Марковича Юрченка та імена 507 жителів, що полягли в боях Великої Вітчизняної війни.
Сельчани мають свої традиції, які споконвіку бережуть і шанують, передають дітям та онукам: це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник та сорочка. Маючи такі прекрасні символи, вони бережуть від забуття свої пісні і мову, свою історію і пам’ять. Свято «Жінка. Мати. Берегиня» та етнографічний калейдоскоп «І на тих рушниках – земля рідна моя», проведені для учнів початкових класів, сприяли ознайомленню дітей з цими вічними цінностями. Майстер – клас місцевої вишивальниці Валентини Кузьмівни Данько, екскурс в історію народної вишивки, мотиви українського народного орнаменту викликали жвавий інтерес у підростаючого покоління.
Літературний вечір «Цілюще джерело поезії» розкрив присутнім красу поетичного слова землячки Лідії Іларіонівни Васькової – Дмитренко.
Автор почала писати вірші ще в дитинстві і пронесла любов до поезії через все життя. Поетичне натхнення і зараз не покидає серце жінки, сповнене любові до життя, людей, насичене мудрістю світу. Вчителька – пенсіонерка ділиться почуттями, які наповнюють її душу і хвилюють серце із своїми читачами. Збірка «З мого барвистого життя » вміщує поетичні твори про рідний край, співучий і прекрасний, про неньку – Україну, якою пишається і за яку хвилюється, про малу батьківщину, рідне село Дмитренки, яке майже залишилось без жителів.
Додому серце завжди лине
Прийду на батьківський поріг
Ніхто мене там не зустріне,
Лиш рідний серцю оберіг...
Як прийду до воріт свого рідного дому,
І незлякана тиша на мене впаде.
Бо не чути мені а ні півня, ні грому.
На порозі спориш й подорожник росте.
А як прийдуть сусіди, щиро їх привітаю,
І гостинці скупі поміж їх розділю.
Я їх всіх із дитинства до єдиного знаю,
Перед ними я голову низько схилю.
Підійду до порога і заплачу тихенько,
І на землю солона сльоза упаде.
Похилилась хатина, ніби мати старенька,
Та ріднішої хати немає ніде.
В поезії Лідії Іларіонівни звучать і патріотичні мотиви, і струни світлого почуття кохання, коли земля «співає веснами», а «серце дзвенить сріблом».
У 2010 році вийшла друга збірка поезії «Роде наш прекрасний». Книга присвячена, як говорить сама поетеса: «Дорогій моїй натхненниці, золотій моїй племінниці Жанні Карвацькій». Це поетична розповідь про свій рід, родину, сім’ю.
Впишу в історію свій рід,
Поки я знаю, хто мій дід,
Поки ще батька добре знаю,
Поки себе я пам’ятаю.
Жила в Дмитренках вся рідня...
Ми вижили, бо мудрість батька помогла,
Лиха година стороною нас пройшла.
У бідності, та виживали ми,
Ставали справжніми людьми.
Всі діти на ноги звелися
І сім’ями обзавелися.
День краєзнавства "Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею” зібрав жителів села Жовтневе та його гостей на свято села. Саме в цей день Жовтнева сільська бібліотека святкувала своє 60 – річчя з дня заснування. На ювілей зібралися шанувальники художнього слова, друзі бібліотеки та її актив, серед яких автори М.Антонець, П.Крат, Г. Яремко – Запорожець, поети - аматори Н.Василенко, С.Ярошенко, А.Шкурупій. Щиро і тепло пройшло свято «Бібліотека відкриває світи», на якому визначені переможці в номінаціях «Найкращий читач 2011 року», «Найактивніші читачі бібліотеки», «Найдисциплінованіший читач бібліотеки», «Наймолодші читачі бібліотеки».
Любителів художнього слова, пісні, української мови та спілкування згуртував в сільській бібліотеці клуб за інтересом «Контраст». Члени клубу стали учасниками різних заходів: музичного вечора до 80 – річчя від дня народження О. Білаша «Натхненний піснетворець», вечора – діалогу по книзі В. Малика «Чумацький шлях», свята сім’ї «Моя сім’я, моя родина», літературної години «Життєва проза Г. Тютюнника».
Бібліотекар постійно проводить роботу по веденню довідково – бібліографічного апарату, довідково – бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів з питань краєзнавства.
Це дозволяє отримати детальну інформацію про книжковий фонд, підібрати потрібну літературу, одержати необхідні довідки. В цьому допомагає бібліографічний список «Полтавщина козацька», індивідуальна інформація «Народні свята і традиції нашого краю», індивідуальні списки читання «Дорогами минулих століть», «З глибини віків», «Із сивої давнини», «Чарівність народної пісні», «Із народної криниці», «Минуле далеке і близьке», інформаційний стенд «Бібліотека інформує» вміщує краєзнавчий календар.
Виконані бібліографічні довідки обліковуються в зошиті, поповнюється архів краєзнавчих довідок.
З метою вивчення інформаційних запитів ведеться облік та аналіз відмов на запити користувачів, які враховуються при комплектуванні книжкового фонду.
На протязі років ведеться краєзнавча картотека, в якій відображений матеріал з питань політичного, економічного, культурного життя району, села. Основним джерелом поповнення картотеки є місцеві видання - книги та періодика. В картотеці виділені рубрики: «Знатні люди і уродженці краю», «Знаменні дати краю, їх відзначення», «Релігія і церква», «Прикладне мистецтво. Художні промисли», «Літературне життя краю».
Повсякденна індивідуальна робота з читачами, творче і диференційоване їх обслуговування, максимальне задоволення читацьких потреб підкріплюється малими формами популяризації краєзнавчої книги. Бібліографічний огляд «Письменники Полтавщини - дітям», літературна бесіда «Гумор нашого земляка О. Ковіньки», вікторина «Україна: по сторінках історії та географії» познайомили читачів бібліотеки з краєзнавчими матеріалами.
Сільська бібліотека повинна відповідати вимогам часу і потребам громади, бути корисною і цікавою населенню, подавати нові ідеї, пропонувати нові послуги, освоювати нові інформаційні технології. Саме з таких причин бібліотека взяла участь в проекті «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» програми «Бібліоміст» і ввійшовши в число переможців отримала в користування три комп’ютери з підключенням до Інтернету (раніше один комп’ютер для бібліотеки було придбано за кошти сільської ради).
Із підключенням СБ до Інтернету стали можливими створення краєзнавчих вебліографічних списків, віртуальні мандрівки, презентації сайтів, можливість доступу до об’єднаної довідкової служби бібліотек України «Віртуальна бібліографічна довідка», доступ до баз даних та електронних каталогів бібліотек України.
Бібліотечний Інтернет – центр відкрив перед користувачами нові можливості, як в отриманні краєзнавчої інформації, так і в популяризації власних метеріалів.
Краєзнавство було й залишається одним із головних напрямків роботи бібліотек, урізноманітнюються форми популяризації краєзнавчої книги. Такі заходи сприяють активізації відвідування бібліотеки, пробуджують зацікавленість читачів краєзнавчою літературою. Попереду – нові зустрічі і знайомства в бібліотеці, розширення краєзнавчої роботи із залученням юних читачів до вивчення історії, природи, звичаїв та традицій рідного села та краю.
Сільська бібліотека залишається збирачем краєзнавчих матеріалів, а сільський бібліотекар – краєзнавцем.
Матеріал підготувала
провідний методист
Решетилівської ЦРБ Н. В. Кононенко
Відповідальна за випуск
директор Решетилівської ЦРБ Н. І. Денисенко
