Вчимося жити на Землі

(з досвіду роботи Малобакайської СБ

по популяризації екологічної літератури)

Чи не час би уже схаменутись,

Стоїмо ж ми над згубною вирвою!

Дайте сонцю по справжньому усміхнутись,

Дайте пташці злетіти до вирію!

І. Нечитайло

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи вони виникли не сьогодні і не вчора. Ще українська  козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, уболівала за збереження довкілля й видала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.

Із розвитком цивілізації , бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні ріки й моря, задушливе шкідливе повітря, проблеми з питною водою, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження грунтів, екологічні катастрофи. Екологічна криза грізно нависла над усім світом, стало неможливим самоочищення та самовідновлення природи. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Основними екологічними завданнями сучасності є вирішення проблем:

забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами;

радіоактивне забруднення навколишнього середовища;

нестача сировинних ресурсів;

нераціональне використання енергетичних ресурсів;

скорочення лісів;

опустинювання земель;

кислотні опади і смоги;

парниковий ефект;

порушення озонового шару атмосфери;

зменшення біологічної різноманітності;

поширення захворювань людей.

Екологія, екологічний стан довкілля торкаються кожної людини. Осторонь цих проблем не знаходиться і Малобакайська сільська бібліотека, очолювана Косенко Ольгою Олександрівною -  людиною енергійною і відповідальною, фахівцем - педагогом, люблячою дітей і навколишній світ. Своєю працею бібліотекар  наближає користувачів до книги, відкриває для них цікавий світ інформації, друкованого слова.

Малобакайська СБ спільно з педколективом місцевої школи І – ІІІ ступенів на методоб'єднанні намітила заходи екологічного виховання на уроках  та в позакласній роботі, спланувала спільну роботу, використовуючи при цьому фонди сільської і шкільної бібліотек, які доповнюють один одного. Традиційним стало спільне проведення тижня біології, в рамках якого відбуваються різні масові заходи природоохоронного змісту.

Ольга Олександрівна, співпрацюючи із вчителем біології Зінаїдою Петрівною Коваленко, шкільним бібліотекарем Людмилою Петрівною Павлинською, організатором позакласної роботи, вчителем - філологом Наталією Миколаївною Боднею, провела для користувачів екологічну бесіду «Охорона природи – державна справа», вікторину «Люби і знай свій рідний край», конкурс «В об’єктиві – жива природа», тематичний вечір «До совісті і розуму людського», день інформації «Наш рідний дім - Земля», день бібліографії «Збережемо нашу планету голубою і зеленою», які проходили  в сільській і шкільній бібліотеках, в Музеї хліба (Малобакайська школа І – ІІІ ступенів) та серед живої природи.



О.О. Косенко вважає, що діти – не тільки об’єкт виховання, а й особистості із своїми нахилами, здібностями, інтересами, захопленням.

Вони завжди з ентузіазмом та інтересом відгукуються на екологічні акції «Первоцвіт», «Симпатичні істоти», «Замість ялинки – зимовий букет», «Пташиний будиночок», «Лісові патрулі». Бібліотечні активісти, яким небайдуже майбутнє нашої планети і людської цивілізації – перші помічники у підготовці та проведенні масових заходів, оформленні бібліотеки, тематичних папок і досьє.


 

Визначним для історії Землі, є поява людини і її господарська діяльність, що стало причиною змін умов довкілля, порушення екологічної рівноваги в природі. Загальновизнаним є принцип споживацького існування людини. Головна екологічна небезпека, що чатує на людство – це збіднення генетичного фонду рослин і тварин. Гонитва за максимальними врожаями, порушення правил агротехніки, застосування важких с/г машин, використання гербіцидів збіднюють і виснажують грунти. Відомо, що величезної шкоди завдає всій природі хімізація сільського господарства.

Ольга Олександрівна відновила зв’язок з колишнім працівником колгоспу, а нині співзасновником приватного підприємства «Агроекологія» с. Михайлики Шишацького р - ну, Героєм України, почесним членом УААН, заслуженим працівником сільського господарства, нагородженого орденом Ярослава Мудрого Семеном Свиридоновичем Антонцем. Ця людина – легенда популяризує в Україні досвід ведення екологічно безпечного органічного землеробства і тваринництва. У господарстві, яке обробляє 8 тис. гектарів, утримує молодняк ВРХ, вирощує екологічно чисті продукти, не орали землю з 1975 року, а з 1978 року не застосовували гербіциди  й отрутохімікати, які повністю замінили органічні добрива й сидеральні пари. Семен Свиридонович подарував для сільської бібліотеки свої книги та журнали «Зерно» і «Фермер», які з великим інтересом читають і дорослі користувачі, і підростаюче покоління.



Цікавою для користувачів СБ була презентація книги Л.Віцені «Життя, що стало долею» (про С.С.Антонця).

Для України, на території якої сталася найбільша природна катастрофа ХХ століття – аварія на Чорнобильській атомній станції, проблеми охорони навколишнього середовища залишатимуться актуальними ще впродовж багатьох віків. Сучасне людство розуміє і визнає цінність природи і, для її збереження природоохоронну діяльність. Тому, особливої значимості набувають екологічні знання, які є основами охорони природи і довкілля людини.

 

День бібліографії «Збережемо планету голубою і зеленою»

(до Дня охорони навколишнього середовища)

Програма проведення:

Виставка – роздум «Природа – наш дім»

 

Бібліографічний огляд літератури «Навколишнє середовище: яким воно є?»

 

Година – застереження «Екологічна катастрофа? Вона в нашому домі»

 

Природознавча бесіда «Екологічний портрет Полтавщини»

 

Відображення матеріалів на екологічні теми в ДБА бібліотеки.

В Решетилівському районі є ділянки, які характеризуються великими показниками наукової цінності і потребують збереження шляхом заповідання. Однією з таких територій  є проектований заповідник «Урочище Бузова балка», розташований в околицях сіл Малий Бакай, Великий Бакай та Крохмальці (Малобакайської і Лобачівської сільських рад).


На даній території виявлено рідкісні види флори, занесені до Світового Червоного списку, Європейського Червоного списку, Червоної книги України. Бузова балка із рослинністю, яка пропонується для заповідання, складає науковий інтерес. Цей природний об’єкт забезпечить збереження генофонду рідкісних рослин. Кожної весни полтавська земля вкривається смарагдовим килимом рослин, дає притулок різним живим істотам. Всі вони розвиваються і ростуть на радість і користь людям, які не завжди дбайливо і люб’язно відносяться до них. Члени клубу за інтересом «Природолюб» при Малобакайській СБ, девіз якого «Знай, люби, охороняй…» зібрали матеріал про поширення рідкісних та інших ранньоквітучих рослин на території сільської ради і згрупували його у екологічному досьє.


Гуртківці подорожували екологічними стежинами «Почути, побачити, доторкнутися» з такими зупинками «Як  поводитись на річці, у лісі, на луках», «Птахи – наші друзі», «Первоцвіт», «Зелений листок», «Голос джерельця», «Грунт і його значення для життя рослин», «Зелена аптека», «Послухаємо тишу».


Члени пошукового загону «Паросток» Малобакайської школи І – ІІІ ступенів, які є членами клубу «Природолюб» при сільській бібліотеці, в рамках Всеукраїнської експедиції «Краса і біль України», працюючи за напрямком «Мальовнича Україна», брали участь в усіх масових заходах проведених бібліотекою: година спілкування «Рідну землю, милий край, бережи й охороняй», правова розмова «Природа – наш дім, бережімо його», екологічний круїз «З глобусом по країнах світу», вікторина «Ми – юні охоронці природи». Для них складений рекомендаційний список літератури

«Наш рідний дім - земля», індивідуальні списки читання, організовувалися перегляди літератури.

Передача народних екологічних традицій – це не передача знань, а передача культури, напрацьованої поколіннями. Захоплююче пройшов творчий конкурс «З любов’ю до рідної природи», результатами якого стали яскраві плакати з прикметами, висловами, прислів’ями та еко – книжка – саморобка.

Дитяча і юнацька книга – це не просто джерело інформації, це привід для роздумів, спілкування, вибору самостійної життєвої позиції. Цьому сприяє створений екологічний куточок «В гармонії із собою і світом», в якому запропоновані книжкові виставки завжди привертають до себе увагу користувачів своєю актуальністю та наповненням. Сьогодні екологія є не просто наукою, а способом мислення та життя.


Виставка – експозиція «Збережемо нашу планету»

 1 розділ. Наведемо лад на своїй планеті

2 розділ. Вода: життя чи загроза для здоров’я?

3 розділ. Свою екологію творимо ми

4 розділ. Зупинись! Помилуйся красою!

 Цитата:                                                          Послухайте,як дихає земля,

Як щирістю і ласкою розкрилась,

Немов маленьке сонне немовля,

Неначе мати, що над ним схилилась.

І навіть всі замовкли соловї?

Бо дихання землі зачарувало.

І. Гончар

Звернення

«Шановні користувачі! Книга для людини – це невичерпне джерело знань, мудрості, поради. Книги, які пропонуємо на цій виставці, зможуть пробудити у Вас почуття особистої відповідальності за охорону навколишнього середовища, долучитися до вирішення екологічних проблем, дізнатися більше про природу і довкілля. Не залишайтеся байдужими!».

 

Виставка – застереження

«Ти палиш, а світ задихається»

 1 розділ. На гачку у нікотину

2 розділ. Звичка, за яку платять і розплачуються

3 розділ. Пасивне куріння

 Цитата:                                                                    «Був чоловік… і – нема,

Як же це вічний світе?

Вернеться осінь. Зима.

Прийдуть весна і літо.

А чоловіка - нема

Як же це клятий світе?!»

Звернення до користувачів

«Вдумайтеся: пачка цигарок на день – це близько 500 ректгенів опромінення на рік! Температура тліючої сигарети 700 – 900 градусів! Про шкоду паління добре відомо і новоспеченому курцеві, і курцеві зі стажем. Але позбутися цієї шкідливої звички жоден з них не поспішає. Попри очевидну шкоду паління, вони продовжують пускати кільця диму…Схаменіться! Навіщо губити себе? Лише через 10 років після припинення паління організм людини відновлюється».

Людина – найцінніший витвір природи. За Гіппократом, батьком медицини, до пацієнтів слід застосовувати індивідуальний підхід – враховувати особливості як самого хворого, так і тієї природної місцевості, у якій він народився та перебуває. Відтак одним з профілактичних і лікувальних засобів, за Гіппократом, виступає рідна природа тих місць, де мешкає пацієнт, - клімат, вологість, повітря, земля. Тому дуже важливо людині відкинути споживацьке відношення і жити в гармонії з природою, берегти свій зелений дім. Кращі людські якості виховують в користувачів урок здоров’я «Ліки навколо нас», бібліотечний уїк - енд «У Всесвіті найкращий твір – людина», година застереження «Здолаймо байдужість до екологічного лиха», урок довкілля «Земля – планета, на якій я живу», рольова гра «Квіти дванадцяти місяців», екологічні свята «Золота осінь» та «Первоцвіти», бібліографічний огляд «Чарівна усмішка природи». Краса навколишня не тільки підтримує фізичне здоров’я сільчан, а й надихає творчі натури на відтворення її у вишиванках, для експозиції яких в сільській бібліотеці відведене почесне місце. Тут демонструвалися роботи Косенко Н.А., Куцугуб Г.І., Вовк О.Є., Прохоренко О.Ф., Косенко Є.Ф. та семикласника Голіндєєва Олексія, створені за ескізами земляка, заслуженого майстра народної творчості України Григорія  Кисіля. Таке розмаїття кольору, форм, настрою можна отримати тільки у спілкуванні з живою природою, яку неможливо не любити і якою неможливо не захоплюватися.

Успішне і своєчасне вирішення екологічних проблем значною мірою залежить від зусилля кожного жителя Землі, від нього залежить і нинішнє, і майбутнє.

Матеріал підготувала

провідний методист

Решетилівської ЦРБ                                                    Н.В.Кононенко

 Відповідальна за випуск:

директор Решетилівської ЦРБ                                   Н.І.Денисенко